89 відсотків українців, опитаних в Україні Центром досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), вважають неприйнятним передачу Росії частини територій, захоплених після 24 лютого 2022 року в обмін на світ

Вадим Волос, віце-президент Центру досліджень громадської думки університету Чикаго (NORC), розповів в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» про ставлення українців до миру з Росією, НАТО і до фігури Степана Бандери.

За останній рік кількість українців, впевнених у тому, що збройним силам країни вдасться витіснити Росію з окупованих нею територій, зросла. Таким є результат нового опитування, проведеного в Україні NORC. Опитування проводилося влітку/восени минулого року та у квітні 2023 року на територіях, контрольованих Україною.

«Ми запитали, чи вдасться Україні витіснити російські війська зі своєї території? – Розповів Вадим Волос. – Така впевненість восени 2022 року мала 70 відсотків респондентів. Наразі ця цифра піднялася до 79 відсотків. Інші вважають, що мало що зміниться до кінця року, або зовсім невеликий відсоток вважають, що Росія захопить ще більше територій. Тобто зараз порівняно з восени ми бачимо тренд на підвищення на 9 відсотків».

При цьому 89 відсотків опитаних вважають неприйнятним передачу Росії частини територій, захоплених після 24 лютого 2022 в обмін на світ.

«Ми ставили питання щодо стратегічних напрямів для майбутнього України, безпеки, спілок тощо, – розповів експерт. – Очікуємо, що дуже велика підтримка є щодо членства у Євросоюзі. Там найсильніша підтримка, причому як серед україномовних, так і серед російськомовних українців».

За словами Вадима Волоса, «понад 70 відсотків підтримують вступ України до НАТО, але тут є різниця між україномовними (близько 80 відсотків) та російськомовними (приблизно 50 відсотків). Нейтралітет – не такий непопулярний варіант: близько 35 відсотків усіх опитаних підтримують нейтральний статус України, але, це важливо – за гарантій безпеки з боку Заходу».

«Я можу сказати, що опитуваннями в Україні займаюся дуже давно, – зазначив Вадим Волос, – і можу констатувати, що підтримка НАТО з часу Майдану, анексії Криму і з початку нинішньої фази конфлікту піднялася дуже сильно. Раніше лише західні області України підтримували вступ до НАТО, а південь, схід, і навіть Київ скептичніше до цього ставилися. Але після конфронтації з Росією, підтримка НАТО дуже зросла».

Згідно з опитуванням NORС, українці стали також набагато краще ставитися до історичних подій та фігур, що символізують незалежність України та український націоналізм. Так, переважна більшість опитаних позитивно ставиться до здобуття Україною незалежності після розпаду Радянського Союзу. 78 відсотків україномовних та 51 відсоток російськомовних жителів країни позитивно оцінюють роль в історії України Степана Бандери.

Бандера, як ми знаємо, був українським націоналістичним лідером під час Другої світової війни; там була співпраця з Гітлером, і таке інше, – нагадав експерт. – Серед українців завжди було двояке ставлення до нього, і протягом останніх 10–15 років меншість українців вважала його роль в історії позитивною. Тепер більшість українців вважає, що він був позитивною фігурою. З погляду аналітики це цікавий момент: з моменту російського вторгнення націоналізм та патріотизм стали дуже сильними чинниками у громадській думці України».

«Звичайно, у цьому питанні також зберігається різниця між україномовними та російськомовними українцями, а також зберігаються регіональні відмінності між західною Україною та південною та східною, – пояснив Вадим Волос. – Тут також треба мати на увазі інший фактор: у рамках цього опитування ми запитували людей про те, який ефект справила війна на їхнє економічне становище, на їхню роботу, дохід, на стан їхнього житла, на здоров’я та життя їхніх близьких, тощо. І, оскільки військові дії переважно йдуть на півдні та сході країни, вони надали сильніший вплив на російськомовне населення, ніж, наприклад, на українців на заході країни. Я думаю, що всі ці фактори, націоналістичні постаті, які символізують незалежність України, не випадково йдуть паралельно з опором і воєнними діями, що продовжуються».

Частину опитування NORС було присвячено економічним та соціальним аспектам життя українців.

«Більшість опитаних відчули на собі економічну дію війни, – розповів експерт. – Приблизно третина втратила роботу, і це приблизно збігається з офіційною статистикою, за якою рівень безробіття сильно зріс. У більшості населення України зафіксовано втрату чи скорочення доходів. Кожен десятий українець у сім’ї мав людину, яка або загинула, або отримала поранення внаслідок конфлікту. Ефект збройних дій на життя та економічний статус людей очевидний».

«Зазвичай ті, хто проводять опитування в США, люблять запитувати: як ви оцінюєте напрямок країни? Куди йде нація?» – поділився Вадим Волос. – І коли я включав це питання до нашого дослідження, деякі американські колеги заперечували: як можна у людей запитувати про напрямок країни, коли там триває війна? Проте моя гіпотеза полягала в тому, що українці зберігають певний оптимізм. І ця гіпотеза підтвердилася, коли більшість на це питання відповідала, – що, незважаючи на всі випробування, країна знаходиться на правильному шляху».

«І ще один момент, пов’язаний із майбутнім України, – продовжив експерт. – Ми знаємо, що під час саміту НАТО порушувалося питання щодо реформ, зокрема, щодо боротьби з корупцією в Україні. Згідно з опитуваннями, корупція – друга за значимістю проблема після російського вторгнення, причому за ступенем серйозності вони не дуже один від одного відрізняються. Тобто можна припустити, що в майбутньому люди хотіли б вирішити цю проблему, і щоб це питання було включене до переговорів щодо членства в НАТО та необхідних реформ. Це, звичайно, вражає, коли 9 із 10 опитаних називають корупцію однією з найважливіших проблем у країні».

Під час опитування респондентів запитували, якою мовою вони вважають за краще відповідати (86 відсотків віддали перевагу українській мові, 14 – російській). Більшість опитаних заявили, що вважають за краще, щоб в Україні була одна державна мова – українська. Водночас, російськомовні українці виступають за надання російській статусу «мови меншості». Правило, згідно з яким у регіоні, де 10 відсотків або більше мешканців розмовляють іншою мовою, їхній мові надавався особливий статус, було скасовано в Україні невдовзі після зміни влади у 2014 році, що викликало тоді критику з боку Євросоюзу. За даними опитування певна підтримка повернення такої практики зберігається і сьогодні.

«Близько 45 відсотків опитаних кажуть, що у тих регіонах, де розмовляють іншими мовами, добре було б надати цим мовам статус меншості, – розповів Вадим Волос. – Тобто в суспільстві є певна підтримка таких заходів, що дивно, враховуючи конфлікт із Росією, що відбувається. Це дуже цікавий факт, який ми виявили під час нашого дослідження. Це, я сказав би, прояв певної мудрості, яку ми не завжди бачимо в опитуваннях громадської думки».

Михайло Гуткін