Україна буде ключовою темою на саміті Альянсу
Лідери 31 країни, що входять до складу Організації Північноатлантичного договору, зберуться у Вільнюсі (Литва) на дводенний саміт, який розпочнеться 11 липня – у той час, коли війна Росії в Україні наближається до своєї 18-місячної позначки.

Зустріч відбувається у вирішальний момент конфлікту. НАТО прагне підтримати Київ новими боєприпасами – в тому числі касетними, наданими США – для його контрнаступу і оцінити вплив припиненого в червні заколоту засновника воєнізованого угруповання «Вагнер» Євгенія Прігожина на російське керівництво, пише Bloomberg.

Але Альянс також бореться з внутрішніми чварами через небажання Туреччини схвалити членство Швеції, а також через те, чи варто прокладати шлях для можливого вступу України до Альянсу.

Тим не менш, лідери, які зберуться, включно з президентом США Джо Байденом, який досі залишається найвпливовішою фігурою в Альянсі, прагнуть використати зустріч, щоб продемонструвати, що конфлікт в Україні лише зміцнив НАТО. Байден також запланував гучну зустріч з питань клімату з британським королем Чарльзом ІІІ і зустріч з північними країнами, яку прийматиме Фінляндія, найновіший член Альянсу.

На що слід звернути увагу, коли світові лідери з’їдуться до Вільнюса.

Членство Швеції

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має зустрітися з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном 10 липня напередодні саміту, оскільки скандинавська країна докладає останніх зусиль, щоб переконати Анкару в тому, що їй слід дозволити вступити до НАТО. Туреччина заявила, що її опозиція пов’язана з побоюваннями, що Швеція робить недостатньо для придушення курдських сепаратистських груп на своїй території, які Анкара вважає терористичними організаціями.

Ердоган також сигналізував про своє бажання зустрітися з Байденом – радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що очікує, що вони поговорять на саміті. Мова може йти про придбання американських винищувачі F-16 для турецьких збройних сил. Байден підтвердив свою підтримку вступу Швеції до НАТО, додавши: «Я налаштований оптимістично».

Хоча для Туреччини і сусідньої Угорщини, які утримуються, вже занадто пізно ратифікувати членство Швеції до саміту, союзники сподіваються, що обидві сторони зможуть оголосити про подолання глухого кута, в якому вони опинилися.

Допомога Україні

Україна буде ключовою темою, і президент Володимир Зеленський планує взяти участь у саміті. Очікується, що 31 країна НАТО запропонує Києву обіцянку довгострокової підтримки, спрямованої на поглиблення зв’язків без негайного надання членства, враховуючи, що гарантії безпеки за статтею 5 блоку можуть втягнути союзників у війну Росії проти України. У п’ятницю США оголосили про пакет допомоги на суму 800 мільйонів доларів, який включає суперечливі касетні боєприпаси, які деякі союзники по НАТО оголосили поза законом через гуманітарні проблеми, пов’язані з боєприпасами, що не вибухнули.

В інтерв’ю CNN від 7 липня Байден заявив, що Україна «не готова до членства в НАТО» з таких причин, як триваючий напад Росії на країну і положення статті 5 НАТО.

Зеленський закликав учасників саміту надіслати чіткі сигнали на підтримку членства його країни, закликаючи союзників надати більш конкретну перспективу, ніж заява 15-річної давнини про те, що Україна з часом приєднається до Альянсу.

Члени Альянсу намагаються вирішити, як відповісти на це питання в заяві саміту, причому деякі східні члени НАТО наполягають на більш конкретному шляху. Такі країни, як США і Німеччина, хочуть зосередитися на негайній допомозі. Один з варіантів може полягати в тому, щоб заявити, що Україна не потребує Плану дій щодо членства – спосіб прискорити процес набуття членства, коли союзники врешті-решт вирішать запросити її приєднатися до Альянсу.

Вільнюський пакет підвищить офіційний статус відносин НАТО з Україною шляхом створення нової Ради Україна-НАТО, що дозволить Україні брати безпосередню участь у ширших дискусіях про безпеку Альянсу та проводити консультації з союзниками щодо своїх проблем у сфері безпеки.

Очікується, що лідери НАТО також погодяться на створення фонду нелетальної допомоги у розмірі 500 млн євро на рік, який допоможе Україні модернізувати свою армію. Очікується, що в кулуарах саміту деякі члени Альянсу нададуть Україні двосторонні гарантії безпеки, зобов’язавшись забезпечити добре оснащення і підготовку її збройних сил, щоб утримати Росію від повторного вторгнення після закінчення війни.

Витрати на оборону

Лідери НАТО мають підписати нові зобов’язання щодо витрат на оборону, взявши на себе довгострокове зобов’язання витрачати «щонайменше» 2% валового внутрішнього продукту на оборону. Угода розширює попередню амбітну мету Альянсу – досягти 2% – і підкреслює обіцянку витрачати більше після вторгнення в Україну. Але багато країн – в тому числі Люксембург, Канада і Італія – все ще намагаються дотримуватися старого правила. За оцінками, опублікованими НАТО в п’ятницю, лише 11 з 31 члена Альянсу досягнуть 2% цього року.

Очікується також, що Альянс вперше з часів холодної війни підпише три регіональні оборонні плани, в яких детально розписано, як країни будуть захищати територію, якщо вона зазнає нападу з боку Росії або терористичних угруповань.

Лідери також мають схвалити план дій в оборонній промисловості, спрямований на збільшення оборонного виробництва, оскільки Україна витрачає артилерійські боєприпаси швидше, ніж члени Альянсу можуть їх виробляти.

Генеральний секретар

Одне з найбільших питань, яке стоїть перед лідерами, що зібралися у Вільнюсі, – хто поведе Альянс в майбутнє, особливо з огляду на те, що конфлікт в Україні загрожує затягнутися. Минулого тижня Столтенберг погодився служити ще один рік – це буде його четверте продовження на цій посаді, хоча раніше він публічно заявляв, що не прагне продовжувати свою роботу.

Але жоден з головних кандидатів на його заміну – прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен або британський міністр оборони Бен Воллес – не змогли отримати достатнього консенсусу, щоб отримати цю посаду, а США утрималися від публічної підтримки жодного кандидата. За словами особи, знайомої з цим питанням, головним пріоритетом Байдена було збереження єдності всередині альянсу.

Повернення Столтенберга посилило припущення, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, колишній міністр оборони Німеччини, може претендувати на цю посаду після того, як термін її повноважень закінчиться наступного року.

«Особливі відносини»

Візит Байдена до Великої Британії, другий за останні три місяці, здебільшого розглядається як вибачення після того, як він відмовився бути присутнім на коронації Чарльза ІІІ у травні.

Хоча Байден планує відвідати Даунінг-стріт, 10, щоб зустрітися з прем’єр-міністром Ріші Сунаком перед поїздкою до Віндзорського замку, очікується, що він пробуде в країні менше дня. Очікується, що під час королівської аудієнції Байден і новий британський монарх оголосять про спільні зусилля, спрямовані на досягнення спільної мети – залучення приватних компаній до фінансування проектів, які можуть зменшити зміну клімату.

Британці сподіваються, що Байден підтвердить свою прихильність до низки незначних торговельних, військових і технологічних угод, які Сунак назвав «Атлантичною декларацією» під час свого візиту до Білого дому минулого місяця.

Байден також може змусити Сунака діяти, наполягаючи на вирішенні тупикової ситуації, в якій опинилася імплементація положень Угоди Страсної п’ятниці про розподіл повноважень. Очікується тверда обіцянка військової підтримки України, оскільки Велика Британія поступається лише США у наданні зброї та допомоги українцям.