Президент США Джо Байден відвідує саміт дев’яти країн-членів НАТО з Центральної та Східної Європи “Бухарестська дев’ятка” 22 лютого 2023 року. Фото: Reuters/Evelyn Hockstein
Позиція Адміністрації США щодо критерій вступу України в НАТО досі остаточно не сформована і дебати щодо того, яку саме мову використовувати у рішенні щодо України, ймовірно, триватимуть навіть під час саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня. Такою думкою із Голосом Америки поділився колишній посол США в Україні, а нині – віце-президент Інститут миру у Вашингтоні Вільям Тейлор.
“Президент Байден чітко дав зрозуміти, що Україна має відповідати всім стандартам, які мають інші країни. Абсолютно розумно. На мій погляд, Україна вже відповідає цим стандартам. Україна буде надавати безпеку альянсу, Європі та Сполученим Штатам”, – сказав він.
У той же час, підкреслив Тейлор, позиція США еволюціонує: “Я думаю, що в адміністрації Байдена досі точаться дебати щодо того, яку саме мову використовувати у Вільнюсі”.
За останні кілька днів від представників Білого дому пролунало кілька заяв щодо бачення параметрів вступу України в НАТО.
В п’ятницю, 7 липня, радник президента з питань нацбезпеки Джейк Саліван під час брифінгу для преси у Білому домі заявив, що Україна та НАТО можуть спільно ухвалити це рішення, обговоривши кроки, які “все ще необхідно здійснити Україні, щоб відповідати стандартам НАТО”.
Він додав, що Україна не приєднається до НАТО після цього саміту – Київ наразі домагається конкретних сигналів чи дорожньої карти щодо вступу, розуміючи, що вступ в організацію до закінчення війни з Росією нереальний – але НАТО може полегшити шлях України.
Зокрема, сказав Салліван, “активно розглядається” питання зняття вимоги із виконання Плану дій щодо набуття членства в НАТО (ПДЧ). Він також окреслив “червоні лінії”, які Вашингтон не буде переходити: США не збираються воювати з Росією і не надають України зброї для нападу на Росію.
інтерв’ю журналістці Української служби Голосу Америки Юлії Ярмоленко 6 липня, представник Ради з нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі також наголосив на тому, що країни, які претендують на вступ в НАТО, повинні відповідати певним стандартам.
Про це сказала й речниця Білого дому Карін Жан-П’єр на брифінгу для журналістів у Білому дому у середу, 5 липня.
“Як президент казав і повторював знову і знову, Україні доведеться провести реформи, щоб відповідати тим самим стандартам, що й будь-яка інша країна НАТО, перш ніж приєднатися. Він сказав, що думає, що це реально, Україна зможе це зробити”, – сказала речниця.
В МЗС України відповіли: Немає жодної іншої країни в світі, яка б проводила таку кількість реформ в умовах масштабної війни. Українська дипломатія радить реформувати “ставлення Заходу до ролі Росії в архітектурі євроатлантичної безпеки.” Про це у фейсбук написав речник МЗС Олег Ніколенко.
Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Джозефа Байдена, якого він назвав “особою, яка ухвалює рішення”, негайно запросити Україну до НАТО. Про це він сказав в інтерв’ю CNN, яке вийшло в ефір в середу ввечері. Зеленський пояснив, що він розуміє, що Україна не зможе стати повноправним членом альянсу до закінчення війни, але навіть запрошення мотивуватиме солдатів на фронті.
Із закликами до американського Президента проявити лідерство у процесі вступу України в НАТО виступають й закордонні лідери країн-партнерів України. Крім публічних заяв лідерів країн-членів НАТО, як от заклики міністрів закордонних справ Британії та Польщі, чимало роботи ведеться на інших рівнях.
Під час саміту в Бухаресті у 2008-му році, розповідає голова комітету закордонних справ парламенту Литви Жигімантас Павілліоніс, Литва підтримувала надання Україні ПДЧ, проти чого виступили Німеччина та Франція. З того часу, говорить він, Вільнюс продовжує лобіювати питання вступу України в НАТО. У червні він разом із делегацією інших керівників профільних комітетів парламентів країн-членів НАТО побував у Вашингтоні, представивши лист, який закликає країни НАТО зняти невизначеність щодо членства України в НАТО, яка “сприяє подальшій російській агресії”.
“Чесно кажучи, після багатьох візитів до столиць країн НАТО, включаючи чотири рази у Вашингтоні, я відчуваю підтримку в усіх парламентах НАТО. Ми маємо заяву 26 голів комітетів закордонних справ, які закликають відкрити чіткий шлях для України у Вільнюсі. Я маю підтримку багатьох конгресменів і сенаторів США”, – сказав він під час обговорення перспектив України на саміті НАТО за організації Фонду “Україна-США”.
Свій заклик чітко визначитися вони спрямовують, у першу чергу, саме на президента Байдена, сказав Павілліоніс, який у 2010-2015 роках працював послом Литви у Вашингтоні.
“Єдине, чого я зараз чекаю, це президента Байдена, нашого старого доброго друга, того самого сенатора Байдена, який лобіював наше членство в НАТО, і я сподіваюся, що в нього буде інше повідомлення, ніж те, що лунало у Бухаресті”, – наголосив він.
Інша учасниця розмови, Дебра Каган, колишня високопосадовця Держдепу та Пентагону, закликала офіційний Вашингтон більше дослухатися до партнерів зі Східної Європи.
“Без нашого керівництва, відверто кажучи, нічого не відбувається. І настав час нам почати сприймати країни на схід від Берліна та на півночі серйозно. Мене непокоїть, що занадто багато в керівництві США продовжують дивитися на те, що думають в Берліні та на заході, більше, ніж тих, хто щодня зіштовхується з загрозою”, – сказала вона. Каган також висловила здивування, що країни, які межують з Росією, менше бояться ядерної ескалації, ніж ті, що знаходяться через океан.
За браку підтримки України на саміті НАТО, сказав Павілліоніс, президент США може заплатити й внутрішньополітичну ціну.
“Мені дуже неприємно уявляти ситуацію, що цього разу не Берлін і Париж, а Вашингтон, може заблокувати нашу готовність захищати українців усім, що ми маємо. Ми повинні припинити цю гру. Росіяни намагаються тиснути на найслабкіші ланки. І якщо цього разу це буде Вашингтон, що накладе вето на розширення НАТО…», – зазначив він.
Павілліоніс припустив, що американці, що походять із країн Центральної та Східної Європи, можуть віддати свій голос на наступних президентських виборах, виходячи із позиції кандидатів щодо підтримки України.
“Наша Коаліція країн Центральної та Східної Європи, яка підписала лист до вас, президенте Байдене, представляє 25 мільйонів американців. І ми будемо уважно дивитися, за якого кандидата голосувати. Бо ми сьогодні голосуємо за Україну. Нам байдуже – демократ чи республіканець – ми хочемо перемоги України. Отже, президенте Байдене, ми сподіваємося, що ви використаєте свій історичний шанс стати Рейганом нашого регіону”, – наголосив литовський політик.
Заклики до Білого дому стати лідером у процесі ухвалення рішень щодо України в НАТО лунають і на сторінках американської преси. Зокрема, цього тижня у виданні Politico був опублікований лист за підписами 46 експертів із зовнішньої політики, які закликають альянс під час саміту у Вільнюсі оприлюднити план, що приведе до членства України в НАТО якнайшвидше.
“У Вільнюсі глави держав і урядів НАТО мають запропонувати недвозначну заяву про підтримку Альянсом України та мети Києва відновити суверенітет і територіальну цілісність у межах своїх кордонів 1991 року”, – йдеться у листі.
Есперти із зовнішньої політики також закликають лідерів НАТО продемонструвати прихильність до України та надіслати чіткий сигнал Москві, підкресливши “свою готовність постачати Україні зброю, включно з ракетами великої дальності, такими як ATACMS, західними винищувачами та танками — у достатній кількості, щоб переважати на полі бою”.
Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор – один із підписантів.
“Ми хотіли донести ці аргументи до всіх лідерів, які будуть присутні у Вільнюсі, але, зокрема, до президента США. Президент Байден реально є особою, яка ухвалює рішення. Тут він може бути справжнім лідером”, – сказав він.
Автори листа, серед яких – колишні американські високопосадовці та керівники провідних наукових інститутів, кажуть, що Україна має отримати запрошення так швидко як того дозволяють обставини.
“Постійні представники НАТО в Брюсселі, включно з Україною, мають отримати завдання розробити дорожню карту – шлях з конкретними основними етапами – які будуть ухвалені на наступному саміті НАТО у Вашингтоні наступного року”, – пояснив Тейлор.
Колишній посол США в НАТО Курт Волкер, який також підписався під листом в Politico, не вірить, що Україна отримає запрошення вступити в альянс на саміті у Вільнюсі, бо це означало б, що НАТО вступило у війну з Росією. Він вважає, що Україна отримає чіткий сигнал про майбутній вступ в НАТО. Можливо, союзники ухвалять рішення обійтися без формального Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), про що пізніше на брифінгу заявив Салліван.
“Я думаю, ми побачимо, що цей крок буде скасовано. Це не потрібно, як це було у випадку з Фінляндією та Швецією”, – сказав він в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки 5-го липня.
В листі експерти закликають підняти статус співпраці України з НАТО, перетворивши комісію “НАТО – Україна” на Раду “Україна – НАТО”. Волкер припускає, що це буде зроблено, і пояснює, чому це важливо.
“Звучить як невелика різниця. Але це дозволятиме Україні брати участь у деяких засіданнях комітетів альянсу – не в повному складі Північноатлантичної ради, але в багатьох інших засіданнях комітетів”, – сказав колишній спецпредставник Держдепу з питань України Курт Волкер.
Також, вважає Курт Волкер, Альянс, “запропонує допомогу Україні зі стратегією національної безпеки, стратегією національної оборони, довгостроковим військовим плануванням, підвищенням оперативної сумісності України з альянсом, щоб у той час, коли Україна приєднається до НАТО, це буде значно легше зробити”.
Серед причин, які називаються проти якнайшвидшого вступу України в НАТО, – можлива ескалація з боку Росії та те, що це гратиме на руку російській пропаганді, мовляв, розширення НАТО – причина війни в Україні. Волкер і Тейлор погоджуються, що як Адміністрація США, так й керівництво НАТО та країни-члени Альянсу зробили недостатньо, щоб пояснити, що НАТО нічого Росії не винне, а членство України в цій організації сприятиме миру та стабільності в Європі.
“Ми недостатньо чуємо про політику, цілі та причини, пояснення від Білого дому та уряду США. Про це просто мовчать. І Росія заповнює цю порожнечу своїм власним наративом, який є неправдивим. І, як ви знаєте, і як ваші глядачі знають, НАТО пообіцяло Україні, що вона може приєднатися ще в 2008 році на прохання України. Це Україна хотіла приєднатися. А потім НАТО нічого не робило 15 років. Отже, Україна не була на реалістичному шляху до НАТО, але Росія все одно двічі вторглася до них. Люди повинні це розуміти”, – аналізує Волкер.
Чіткий план та вступ України в НАТО розвіює нерозуміння щодо статусу цієї країни в очах росіян, каже колишній посол Тейлор.
“Це буде сильним сигналом росіянам. Вони зрозуміють, що Україна – європейська нація. Це суверенна держава, яка може приєднатися до будь-якого альянсу. Росіяни повинні почати це приймати”, – розповідає Вільям Тейлор.
Вони зможуть навчитися жити із розумінням, що Україна-член НАТО, а їм самим це піде на користь, каже він.
“Росіяни прийняли і змогли жити із незалежною Україною 31 рік. Росіяни жили з балтійськими країнами – Латвією, Естонією, Литвою – як з членами НАТО. Це не є для них загрозою. Загрози з боку України немає. Ніякої загрози з боку НАТО для Росії немає. Росіяни можуть з цим жити. І як тільки вони зрозуміють, що вони можуть із цим жити, їм буде краще – вони будуть жити в мирі зі своїми сусідами”, – міркує американський дипломат.
Експерти також очікують ухвалення чітких рішень щодо гарантій безпеки, які діятимуть до того часу, допоки Україна стане повноцінним членом альянсу. Втім, підкреслюють вони, ці гарантії можуть діяти лише як тимчасовий захід до вступу України в НАТО, а не альтернатива йому.
“Я вважаю, що це добре, що країни готові запропонувати певні гарантії безпеки на двосторонній основі, але я не думаю, що це має таке значення, як саме членство в НАТО. Подивиться на Будапештський меморандум, згідно з яким США, Велика Британія та Франція взяли на себе зобов’язання щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Але коли Росія вторглася в 2014 році, ніхто нічого не зробив”, – вказує Волкер.
Ізраїльська модель, яка обговорюється у Вашингтоні, можлива, розповідає Вільям Тейлор, але так само як тимчасова річ.
“Доки Україна не вступить до НАТО, їй потрібен якийсь спосіб гарантувати, що вона має військовий потенціал для стримування Росії. Це те, що Сполучені Штати надають Ізраїлю протягом багатьох років, – зобов’язання надати ізраїльтянам зброю, необхідну для захисту, щоб стримати будь-яку загрозу суверенітету Ізраїлю. І така ж відданість Україні з боку Сполучених Штатів та з боку інших країн НАТО була б дуже корисною, поки Україна і НАТО виконують роботу, щоб залучити Україну до Альянсу”, – каже Тейлор.
Після саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня, наступна зустріч лідерів альянсу пройде у Вашингтоні. Експерти сподіваються, що якщо не у столиці Литви, то вже в американській столиці, Україна нарешті отримає офіційне запрошення стати членом Північноатлантичного альянсу.
Тетяна Ворожко