Україна активізувала свої зусилля щодо приєднання до НАТО після російського повномасштабного вторгнення минулого року, адже гарантії безпеки, надані Москвою, Вашингтоном і Лондоном, коли країна відмовилася від свого ядерного арсеналу в 1994 році, були явно марними.
Джерело: Reuters
У той час як країни Східної Європи переконані, що на саміті НАТО у Вільнюсі Києву потрібно запропонувати чітку дорожню карту, Сполучені Штати та Німеччина побоюються будь-яких кроків, які можуть наблизити Альянс до війни з Росією.
Раніше президент РФ Володимир Путін назвав розширення НАТО протягом минулих двох десятиліть “основною причиною свого рішення направити” сотні тисяч військових в Україну 24 лютого 2022 року.
Будь-яке розширення Організації Північноатлантичного альянсу має бути погоджене всіма членами, і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вже виключив офіційне запрошення Києва на саміті у Вільнюсі.
Україна вже зробила певні кроки на шляху до членства в НАТО, в аналізі агентства розглядають можливий компроміс стосовно наступних кроків та погляд Росії на розвиток подій.
У 2008 році на саміті в Бухаресті в НАТО погодилися, що Україна, яка у свій час стала частиною Радянського Союзу до його розпаду в 1991 році, може зрештою приєднатися до альянсу.
Одначе, лідери НАТО не передали Києву так званий План дій щодо членства (ПДЧ), котрий містить дорожню карту наближення до блоку. Після чого Москва незаконно анексувала Крим у 2014 році та розпочала вторгнення на сході України.
Під час візиту до Києва у квітні цього року Столтенберг наголосив, що “законне місце” України — в НАТО, водночас дав зрозуміти, що країна не зможе приєднатися, поки триває війна з Росією.
На початку червня президент України Володимир Зеленський заявив, що його нація розуміє цю позицію, але наприкінці місяця повторив заклики до отримання Україною “політичного запрошення” до НАТО на саміті.
Відповідно до процесу ПДЧ, якого дотримуються інші колишні комуністичні країни Східної Європи, кандидати мають довести, що вони відповідають політичним, економічним і військовим критеріям і здатні робити військовий внесок в операції НАТО.
З 1999 року більшість країн, які прагнуть приєднатися до НАТО, брали участь у ПДЧ, хоча ця процедура не є обов’язковою: Фінляндія та Швеція, колишні нейтральні держави, які тісно співпрацювали з НАТО, були запрошені безпосередньо приєднатися до Альянсу.
Незрозуміло, який вигляд матиме шлях України до членства, оскільки все більше країн, серед яких Велика Британія та Німеччина, пропонують пропустити процес ПДЧ.
Таким кроком НАТО може відповісти на вимоги Києва та його союзників у Східній Європі вийти за межі угоди Бухарестського саміту 2008 року.
Українська армія зробила серйозні кроки до стандартів НАТО після повномасштабного вторгнення Росії. Процес прискорюється, оскільки радянське озброєння та боєприпаси поступово закінчуються, а Захід готує українські війська за стандартами НАТО та надсилає все більш сучасну зброю.
Положення про взаємодопомогу лежить в основі Альянсу, створеного у 1949 році з основною метою протидії ризику радянського нападу на територію союзників.
Це називають однією з головних причин, чому Україна не може вступити в НАТО під час війни з Росією, оскільки рішення може відразу втягнути Альянс в активну війну. Стаття 5 договору НАТО передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників.
Столтенберг чітко дав зрозуміти, що хоча НАТО має обговорити варіанти надання Україні гарантій безпеки на період після війни, гарантії безпеки згідно зі статтею 5 надаватимуться лише з набуттям повноправного членства.
Кремль зображує це розширення як доказ ворожості Заходу до Росії. Своєю чергою, західні держави заперечують, заявляючи, що Альянс має виключно оборонний характер. Москва заявила, що це створить проблеми на багато років, якщо Україна приєднається до НАТО, і попередила про невизначену відповідь для забезпечення її безпеки.
Зауважимо, Україна і Північноатлантичний альянс започаткували Раду з управління проєктами Комплексного пакету допомоги, що спрямовані на зміцнення обороноздатності України.
Станом на 10 червня кількість держав, які офіційно підтримали вступу України до НАТО, становила 20.
15 червня Європейський парламент схвалив резолюцію на підтримку України, в якій закликають членів НАТО прийняти України до Альянсу після завершення повномасштабної війни.
Стало відомо, що лідери Італії та Польщі Джорджія Мелоні та Матеуш Моравецький посилили тиск на деяких інших членів НАТО перед майбутнім самітом у Вільнюсі, закликавши до “реальних гарантій безпеки” для України.