“Коли Путін загнаний у кут, він рятується”., про це пише в редакційній статті BBC Україна .

Як у самій Росії, так і в Україні та всьому світі побачили “сценарій демонтажу путінського режиму”, каже BBC український політолог Микола Давидюк.

“Виявляється, для цього не треба 300 тисяч солдатів на полі бою, а лише 25 тисяч організованих повстанців або професійних солдатів, які можуть взяти Кремль”, – вважає аналітик. Марш, чи радше демарш Пригожина, відкрив шлях для наступних спроб повалити путінський режим.

Але чи означає це зміни для війни росіян проти України? Чи може внаслідок більш успішного перевороту до влади в Москві прийти диктатор, який далі воюватиме проти українців? І якими можуть бути дії загнаного у кут Путіна?

Що для фронту

Більшість аналітиків погоджуються, що заколот – історія, яка у першу чергу стосується Росії і швидких наслідків для України не принесе. На фронт бунт Пригожина безпосередньо не вплинув, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни. Вони зауважують, що 23-24 червня на передовій тривали “звичайні” бої, росіяни навіть посилили наземні атаки поблизу Бахмута.

А чи може “Вагнер” піти у наступ з Білорусі?

Таке питання спонукала участь у перемовинах з Пригожиним Олександра Лукашенка і можливе перебування керівника вагнерівців на білоруській території.

Українські військові зараз називають такий сценарій нереальним. Командувач об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв вважає подібну спробу вагнерівців “самогубством”. За його словами, ситуація у північній зоні контрольована, українські війська продовжують там нарощувати оборону, ознак, що противник збирає на цьому напрямку техніку чи живу силу, немає.

Говорити про конкретні прогнози для ходу війни після заколоту, поки що зарано, вважає директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

Для цього бракує відповіді на два важливих питання. По-перше, чи змінить Путін верхівку військового керівництва, якщо змінить – то на кого. По-друге, як поводитимуться Китай ч США, адже переворот в країні з ядерною зброєю – це глобальний виклик, зазначив Денисенко.

“Путін – боягуз”

Усієї картини суботніх подій ми не знаємо. Але аналітики сходяться на тому, що “марш справедливості” Пригожина показав слабкість Путіна і його страх.

“Виявляється, Путін не альфа самець, а типовий боягуз, скинути якого може бути в рази легше, ніж здавалось багатьом”, – каже політолог Микола Давидюк.

У тому, що світ побачив слабкість російського президента є важливий позитивний момент для України, зауважує ексдепутат і військовий Ігор Луценко. Він каже, що “основна зброя Москви проти нас – це віра людства у РФ як у грізну силу, потужну країну, з якою постійно треба рахуватися. Зараз цей міф продовжить танути”.

На думку іншого українського політолога Володимира Фесенка, ця ситуація, вочевидь, ще більше переконає Путіна продовжувати війну.

Припинення війни як для Путіна особисто, так і для його режиму, несе великі ризики. Повернуться тисячі незадоволених військових. А тому оптимальним рішенням для російського президента є продовження воєнних дій.

“Хай краще і партія війни, і російські військові будуть зациклені на війні в Україні, ніж будуть чинником нестабільності, небезпеки всередині Росії”, – пояснив Фесенко.

Хаос в Росії

Те, що Пригожину і його бойовикам вдалося, як він сам висловився, “без жодної краплі крові на землі” зайняти Ростов і Воронеж та вирушити на Москву, відкрило слабкість не тільки Путіна, а і всієї системи влади.

Багато аналітиків вказують, що заколот – не виняткова подія, такі речі будуть повторюватися дедалі частіше.

Як зазначила російська політологиня Катерина Шульман, це не відбувається у країнах з нормальним, стабільним політичним режимом. На її думку, російська влада показала, що вона є прикладом “неспроможної держави”, або failed state.

Такої думки дотримується і британський оглядач Едвард Лукас, який пише у Times, що імовірною перспективою, з Путіним чи без нього, є посилення хаосу в Росії.

“Розпад у радянському стилі за територіальною ознакою – малоймовірний. Більш правдоподібною виглядає ворожнеча кланів, що захищають свої активи і намагаються обікрасти конкурентів. Боротьба триває всередині режиму, а не проти нього”, – твердить Лукас.

Військова диктатура?

Але чи не означає це, що до влади в Росії може прийти людина, що матиме суттєву підтримку серед військових і буде вмотивована “краще” воювати проти українців. Адже, приміром, однією з претензій самого Пригожина було те, що регулярна російська армія воює неефективно.

Аналітики, з якими поговорила BBC Україна, впевнені, що це малоймовірно. “Чому це мають бути люди, які захочуть продовження безглуздої війни, що є вже очевидним для еліт?” – каже Фесенко.

На його думку, більш вірогідним є протилежний сценарій – державний переворот з метою зупинити війну.

Дехто з коментаторів навіть вважає, що заколот Пригожина вже був спробою російських еліт розмовляти із Заходом.

Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що “пригожинський путч” планувався заздалегідь і що його “сценаристи добре уявляли, яких результатів вони хочуть”.

На його думку, бунт вагнерівців може бути “завуальованою пропозицією частини російських еліт говорити із Заходом” і що той “здатний прочитати всі ці сигнали”. Найважливіше у цьому, щоби компроміси з Росією враховували інтереси України.

На думку Давидюка, хто саме прийде до влади у Москві, питання більше консенсусу із Заходом, ніж ситуації у самій РФ. Послаблена вертикаль влади говорить про те, що Росія може піти на співпрацю із Заходом.

“Тут буде більше залежати від роботи спецслужб західних країн, ніж від реального політичного лідерства”, – пояснює політолог.

Ядерний удар?

Якщо світ побачив слабкість і страх Путіна, чи може він, загнаний у кут, вдатися до радикальних дій – до ще більшої ескалації війни чи ядерного удару.

“Уражений Путін може бути небезпечнішим”, – попереджає британський журналіст Едвард Лукас.

Утім, аналітики не вірять у такий розвиток подій. “Якби він готовий був це зробити, чому він раніше цього не зробив”, – риторично запитує Фесенко.

На його думку, вірогідність ядерного удару після суботніх подій в Росії, стала навпаки ще меншою. Якщо раніше у когось виникали сумніви, що “фатальному наказу” Путіна в Росії можуть не підкоритися, тепер це стало більш очевидним.

“Ніхто не зупиняв Пригожина, коли він захоплював Ростов, коли рухався на Москву, тому що боялися, – каже Фесенко. – А якщо буде наказ застосувати ядерну зброю, страх буде ще більшим. Ніхто не захоче гинути за Путіна”.

Що може зробити Путін, якщо відчує загрозу? На думку історика Тімоті Снайдера, суботні події дали відповідь на це питання.

“Коли Путін загнаний у кут, він рятується”, – пише Снайдер у своїй свіжій колонці “Марш Пригожина на Москву”.

Попри свої постійні погрози, які також лунали й у суботньому зверненні, Путін сів у літак і полетів в інше місто, коли машини вагнерівців наближалися до Москви. А після цього він домовився з Пригожиним і зняв з нього обвинувачення.

Тепер Путіну потрібно продемонструвати силу, вважає Фесенко. Але, скоріше за все, він буде робити це всередині країни.

І хоча пригожинський бунт, очевидно, не матиме прямого впливу на перебіг боїв, у перспективі послаблення Путіна, накопичення внутрішніх проблем у Росії посилить позицію України у протистоянні з Москвою.

“Все, що погано для Кремля, добре для нас”, – підсумовує український політолог Давидюк.