В Україні активно шукають ідеї, які допоможуть полегшити та пришвидшити розмінування територій. Гранти отримали вже кілька проєктів. Докладніше про технологічні новації

Війна залишає після себе безліч страшних слідів, одним з яких є заміновані території. Забруднення земель мінами та снарядами несе ризик для життя і здоров’я людей, а також є викликом для підприємництва, передусім у сільському господарстві. Нині, за даними ДСНС, потенційно небезпечними залишаються 174 тисяч квадратних кілометрів, а це – 30 відсотків від загальної площі України. Мова йде про окуповані та неокуповані території, а також акваторії морів. За оцінками української влади та експертів, на повне розмінування України з наявними нині ресурсами знадобиться десятки років. Як уточнили DW в ДНСН, кожен рік війни потребуватиме близько 10 років розмінування, типи якого відрізняються.

Оперативне та гуманітарне розмінування

Розмінування поділяють на два типи: оперативне та гуманітарне. Перше здійснює Національна поліція разом із ДСНС після деокупації територій, де необхідно якомога швидше відновити життя регіону, діяльність об’єктів критичної інфраструктури, транспорту та екосистеми. Гуманітарне розмінування ж передбачає комплексний огляд усієї території, де тривали бойові дії. До цього процесу долучені державні служби, а також приватні неурядові оператори з гуманітарного розмінування. Це, зокрема, Асоціація саперів України, приватні компанії International Demining Group, Demining Solutionss, HK Group, “Укроборонпром”, міжнародні недержавні компанії та фонди з Данії, Швейцарії та Великобританії.

Зараз шукають ідеї, які дозволять пришвидшити гуманітарне розмінування. Для цього найперспективнішим стартапам надають грантову підтримку. Так, у груді 2022 року “Укроборонпром” разом з Українським фондом стартапів (USF) та Київською школою економіки (KSE) оголосили прийом заявок на так званий “буткемп” (Humanitarian demining bootcamp). Тоді, як повідомили DW в “Укроборонпромі”, було відібрано 20 заявок, з яких двом KSE надала гранти для подальшого розвитку своїх рішень.

Kray HPHDD

Однією з команд, яка перемогла у буткемпі, стала Kray Technologies. Компанія працює з 2015 року над свторенням дрону для сільського господарства. “Ми вирішили зробити дрон для оприскування, щоб замінити літаки та самохідні оприскувачі”, – розповів DW операційний директор і директор з науково-дослідної діяльності компанії Kray Technologies Андрій Дашкієв. Нині частина команди перебуває в США, де планується запустити серійне виробництво на американському заводі.

За словами Дашкієва, особливістю дрону Kray Technologies є здатність на великій швидкості (25-30 метрів на секунду) низько летіти над землею (1-1,5 метри). Такі показники, зазначає він, досягаються завдяки тому, що на відміну від інших дрон Kray Technologies має управління по заздалегідь введеній траєкторії, яка огинає рельєф місцевості. “Також дрон має потужний комп’ютер і камери з так званим Global Shutter (метод отримання зображення, при якому кожен кадр записують як миттєвий знімок – Ред.). Тобто знімок робиться всією матрицею одночасно і завдяки цьому на великій швидкості нема зсувів зображення”, – пояснює Дашкієв.

Крім того, як переконують у Kray Technologies, дрон робить реконструкцію рельєфу перед собою на сто метрів, тоді як більшість дронів можуть знаходити перешкоди максимум на п’ять метрів навколо себе. “Коли дрон летить 30 метрів на секунду, то йому потрібно дуже швидко ухвалити рішення щодо зміни курсу, якщо з’явиться якась перешкода. А перешкод на полі дуже багато. Наприклад, птахи”, – каже Дашкієв.

Після початку повномасштабної війни компанія вирішила адаптувати свій дрон для розмінування. Його назвали Kray HPHDD (High-performance drone for humanitarian demining). Зокрема, було допрацьовано навісне обладнання, яке дозволяє збирати карти магнітного поля ділянки, реагуючи на феромагнітний метал. Саме на ці допрацювання було витрачено грант.

Компанія сама розробляє програмне забезпечення та встановлює електроніку, тоді як корпусні деталі виготовляють підрядники в Україні. “Звісно, наше рішення не забезпечує повне розмінування території, а є частиною комплексу дій. Магнітні аномалії дають 20-25 відсотків інформації про наявність мін. Зараз дуже багато пластикових мін, які не можуть бути виявлені сканером магнітного поля”, – пояснює Дашкієв.

Для наступної модіфікації, за його словами, Kray Technologies планує в кооперації з партнерами з Польщі обладнати дрон-розмінувальник спеціальним радаром, який дозволить сканувати землю на 20 см. вглибину. Вартість такого дрона компанія оцінює у щонайменше 100 тисяч доларів.

Саперний дрон “Кабан”

У березні 2023 року “Укроборонпром” разом з USF стартапів та KSE провели ще один захід щодо розвитку ідей розмінування – конференцію “Рух мінним полем”. Найкращим рішенням було визнано наземний саперний дрон “Кабан”, розробники якого отримали грант від KSE. Невелика команда з 2017 року займалася пошуково-рятувальними дронами, а з початком війни вступила до тероборони Києва і вирішила адаптувати свою розробку для розмінування. “Ми переробили дрон, встановивши бронекапсулу навколо електроніки, а ззовні – бронювання, яке захищає від осколків. Загалом ми зробили 10 дронів, вісім з яких знаходяться в зоні бойових дій для військового розмінування”, – розповідає DW головний розробник Віталій Безпаленко. Дрон має відеокамери, які дозоляють оператору виявляти небезпечні предмети, та спеціальну антену, яка знімає мінні розтяжки. “Бронювання розраховане на враження протипіхотною міною. А протитакнкову міну він не активує, тому що вага дрона дуже мала – 60 кг.”, – зазначає Безпаленко.

Для гуманітарного розмінування на дрон також було встановлено геопозиціонування, завдяки чому сапер зможе ставити мітки на карті, де знайдено підозрілі предмети. Також дрон оснащується георадаром, який може до п’яти метрів у глибину сканувати землю. “Принцип дії як у металошукачі, але може знаходити будь-які неоднорідності ґрунту, зокрема, пластикові пристрої. Зараз ми проводимо випробування цього дрона. Вже готове рішення може бути готове протягом місяця-двох”, – каже Безпаленко. Гроші з гранту команда розробників витратила в основному на закупівлю обладнання та оплату праці. Втім, ще вистачило на дрон, який ми передали військовим, наголосив Безпаленко.

“Гном” та “Скорпіон”

Окрему грантову програму пропонує USF – щодо підтримки інноваційних проєктів подвійного призначення, “які пришвидшують перемогу”. Ця програма передбачає кілька напрямків, тому числі і рішення щодо розмінування. USF надає учасникам до 35 тисяч доларів на розвиток проєкту. Компанія Temerland торік отримала кошти на свою розробку під назвою “Скорпіон-2”. “Наше підприємство Infocom Ltd., займається автоматизацією технологічних процесів для промислових підприємств понад 25 років. А в 2019 році було створено компанію Temerland, як військовий напрямок діяльності. Приблизно рік тому ми побачили, що роботизовані платформи можуть допомогти в розмінуванні”, – розповідає DW гендиректор і власник компанії Едуард Троценко.

“Скорпіон-2” – це безпілотна роботизована платформа, на яку встановлюється різноманітне обладнання: в мирний час – плуг або інше сільськогосподарське обладнання, а у воєнний час – кулемент, ПЗРК. Для розмінування платформу використовують на фінальному етапі, коли вже проведено всі заходи щодо виявлення мін. “Скорпіон-2″ можна запускати з плугом, на випадок, якщо якусь міну не знешкодили”, – пояснює Троценко.

При цьому Temerland має й інші розробки для розмінування. Зокрема, безпілотну платформу “Гном”, з якою компанія брала участь в буткемпі, хоча грант тоді не отримала. Це схожа на “Скорпіон-2” розробка, але колісна та значно легша. Для розмінування на “Гном” встановлюють саперний модуль з металодетектором, який в режимі реального часу передає звук та індикацію на пульт оператора. “Тобто виконує такі ж самі дії, як і розмінувальник. Але якщо платформа підірветься на міні, то не постраждає людина, адже оператор перебуває на відстані”, – каже Троценко. Також на “Гном” можна встановити руку, яка може покласти, наприклад, детонатор для дистанційного підриву, або ж кулемет, з якого можна розстріляти міну. Вартість такої платформи становить від двох до 20 тисяч доларів в залежності встановленого обладнання.

Також Temerland “одягає” безпілотне управління на сільськогосподарську чи будівельну техніку. Нині компанія працює над створенням “насадок” – котка та ковша – для цієї техніки. За допомогою “насадок” планується механічно перевіряти землю на наявність мін. “Звісно, внаслідок вибуху техніка може бути знищена, але це набагато дешевша за спеціальні розміновувачі. Наприклад, вживаний Bobcat коштує від 20 до 30 тисяч доларів, а розміновувачі – мільйони доларів”, – пояснює Троценко.

ST1

Ще одним переможцем програми USF стала компанія Ailand Systems. “Гроші отримали у січні, і нещодавно вже витратили. Взагалі фінансування – це основна проблема, що гальмує процес розвитку. Тому далі шукаємо можливості залучення інвестицій”, – розповідає DW виконавчий директор компанії Дмитро Тітов. Ailand Systems понад 10 років виготовляє програмне забезпечення в сфері комп’ютерного зору, а з 2021 року починала займатися розробкою дронів дрони для сільського господарства, які відловлюють шкідників на полях. Коли ж почалася війна, Дмитра мобілізували в армію, де він служив сапером. “Я побачив наскільки ця справа трудомістка, повільна та небезпечна. Тому зрозумів, що можна адаптувати наш дрон для розмінування. Влітку торік почали цим займатися і вже восени був готовий прототип”, – каже він і додає, що розробка була представлена ДСНС, “Укроборонсервісу” – дочірній компанії “Укроборонпрому”, з якою є навіть підписані меморандуми про співпрацю.

Основний інструмент дрона-сапера під назвою ST1 – металошукач. “Ідея полягала в тому, щоб адаптувати котушку звичайного металошукача на дрон, який би виконував цю роботу без сапера, які, на жаль, часто підриваються. Складність задуму полягає в тому, щоб опрацювати сигнал і класифікувати міни. Сапери довго тренуються, щоб почути за сигналом об’єкти. Тому ми створили програмне забезпечення, яке чує і розуміє сигнали від металошукача”, – каже Тітов. Ailand Systems проєктує та складає дрони, тоді як запчастини, такі як мотор та польотні контролери замовляє у підрядників.

Втім, компанія має поки лише прототипи, адже є ще багато проблем, зізнається Тітов. “Наприклад, прототип не є стійким до вологи та ударів, ресурс батареї обмежений, також необхідно значно розширити кількість типів мін та вибухонебезпечних предметів, які ми можемо розпізнавати. Щоб довести це до готового продукту необхідно більше інженерів. За достатнього фінансування, мова йде про півроку. Якщо фінансування не буде, то своїми силами потрібно буде десь рік”, – каже він.

Після цього Ailand Systems планує постачати дрони операторам протимінної діяльності, хоча вже зараз до компанії звертаються фермери, які готові купувати дрони для розмінування. “Адже професійних саперів для розмінування всіх забруднених територій бракує, тому фермери змушені займатись розмінуванням на свій страх і ризик, інакше вони втрачають урожай”, – наголошує він.

Олександр Куницький