На Конференції з відновлення України у Лондоні очікують конкретних фінансових обіцянок Києву. Як стимулювати міжнародних приватних інвесторів взяти участь у процесі?
У березні 2023 року, через рік з початку повномасштабної війни Росії проти України, Світовий банк разом з українським урядом, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй оцінили потреби України у майбутньому повоєнному відновленні у 411 мільярдів доларів США. Передбачається, що ці витрати розтягнуться на десять років і мають покриватися за рахунок приватних та державних інвестицій.
Зрозуміло, що нині, ще через кілька місяців гарячої фази війни, протягом яких не припинялися обстріли українських міст і, зокрема, було завдано колосальних збитків знищенням греблі Каховської гідроелектростанції, ця сума значно зросте. Ще наприкінці квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляв, що після звільнення окупованих Росією українських територій ця оцінка потреб України на відновлення, у 411 мільярдів доларів, подвоїться. А Європейська Комісія на своєму офіційному сайті зазначає, що поки триває російська агресія в Україні, загальний збиток від війни виміряти неможливо.
За підрахунками СБ, лише у 2023 році Україні знадобиться 14 мільярдів доларів США на відновлення інфраструктури та будівель. Саме ці цифри обговорюватимуться під час дводенної міжнародної Конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2023), що розпочалася у середу, 21 червня, в Лондоні.
Конференцію у Лондоні організовують спільно Великобританія та Україна. Очікується, що участь у ній візьмуть, зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) та міністерка розвитку ФРН Свенья Шульце (Svenja Schulze).
У липні торік у подібному форматі відбулася Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2022) у швейцарському місті Лугано. На ній близько 40 держав-учасниць та низка міжнародних організацій разом з Україною погодили сім так званих “Принципів Лугано”, які мають визначати напрямки відновлення країни. Згідно з цими принципами, Україна повинна сама очолити і керувати процесом відновлення, а також систематично зміцнювати верховенство права і ефективніше боротися з корупцією. Крім того, фінансування реконструкції має бути справедливим і прозорим. Конкретних фінансових зобов’язань на той час не було.
Конкретні фінансові зобов’язання
Цього разу, схоже, все буде інакше. У перший день конференції британський прем’єр Ріші Сунак заявив, що Лондон надасть підтримку економіці України в розмірі трьох мільярдів доларів протягом наступних трьох років. Фінансування буде спрямовано на підтримку життєво важливих державних структур, включно з витратами на сферу освіти й охорони здоров’я.
Напередодні конференції державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про “потужний” пакет допомоги Україні. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у вівторок, 20 червня, також заявила про перспективи подальшої допомоги Україні. Вона закликала країни-члени ЄС збільшити поточний бюджет ЄС, а також передбачити фінансовий резерв для України у розмірі 50 мільярдів євро на період з 2024 по 2027 роки. Цей пакет включатиме як гранти, так і кредити, а також має стимулювати інших донорів. Тепер країни-члени ЄС та Європарламент мають схвалити ці пропозиції.
Експерт зі Східної Європи берлінського фонду “Наука і політика” (SWP) Андре Гертель (André Härtel) бачить у заяві Єврокомісії спробу трохи відступити від конкретних фінансових зобов’язань напередодні конференції. Наразі, як пояснив Гертель в інтерв’ю DW, тривають дискусії про те, яке початкове фінансування з боку державних структур могло б стати достатнім стимулом для приватного сектору, щоб він брав активнішу участь у відновленні України.
Гроші мають надходити і від приватного сектору
За словами британського прем’єр-міністра Ріші Сунака, очікується, що конференцію відвідають понад 1000 високопосадовців з 61 країни, а також представники неурядових організацій та сотні підприємців і топ-менеджерів. У британському уряді також анонсували запуск низки гнучких інструментів, зокрема, цифрової платформи, яка дозволить українським компаніям у майбутньому краще налагоджувати зв’язки з глобальними гравцями.
Однією з центральних тем конференції, однак, є не лише питання того, як мотивувати приватних донорів, але й як мінімізувати ризики для таких приватних інвестицій, вважає Андре Гертель. Поки Україна перебуває у стані війни, ці ризики є особливо високими. Наразі над відповідними пропозиціями щодо мінімізації ризиків триває робота на різних рівнях, каже Гертель. Від конференції експерт очікує конкретних пропозицій щодо того, як можна убезпечити приватні інвестиції, наприклад, за допомогою нових моделей страхування. Все ж, Гертель не очікує значного фінансування з боку приватного сектору, поки не буде досягнуто припинення вогню або мирної угоди.
Україна повинна створити умови для інвестицій
У вівторок, напередодні початку конференції, держсекретар США Ентоні Блінкен закликав Україну створити якомога кращі умови для залучення інвестицій.
Андре Гертель вважає, що успішна відбудова та гарантії безпеки повинні йти паралельно. Попри весь прогрес за останні роки, корупція в Україні все ще залишається проблемою. За словами Гертеля, питання майбутнього та повоєнної відбудови України “викликає головний біль на Заході”. На його думку, тут слід було б запровадити певну форму правового контролю – особливо з огляду на майбутнє фінансування. Це можна було б здійснити, наприклад, шляхом відкриття процедури вступу до ЄС, вважає експерт. Адже з літа 2022 року Україна є кандидаткою на членство в ЄС і тепер повинна здійснити важливі кроки з реформування, перш ніж розпочнуться фактичні переговори.
Люсія Шультен