У виступі за результатами візиту до Пекіна держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що всі його дискусії з офіційними особами в Китаї були конструктивними.
Наскільки це так – насправді судити важко.
Блінкен заявив, що приїхав, щоб зміцнити зв’язки – і прояснити, у чому сторони погоджуються одна з одною, а в чому мають розбіжності. За його словами, цього вдалося досягти.
Блінкен сказав про необхідність стабілізувати відносини між США та Китаєм.
За його словами, відбулася “активна розмова” про глобальні проблеми, зокрема, про “агресивну війну Росії проти України”.
Блінкен зазначив, що суперництво з Китаєм не повинно переходити в конфлікт – цю фразу він використав і раніше.
Він також додав, що вітатиме ініціативи Китаю щодо врегулювання українського конфлікту за умови, що вони ґрунтуватимуться на закріплених у статуті ООН принципах.
“Ми були б готові вітати китайську ініціативу, яка була б справедливою і ґрунтувалася б на засадах статуту ООН”, – сказав він.
Також Блінкен запропонував продовжити “на тривалий термін” чорноморську зернову ініціативу.
Відповідаючи на запитання щодо зобов’язань Китаю не постачати Росії летальну зброю для війни з Україною, Блінкен сказав, що про ці зобов’язання Пекін заявляв останніми тижнями – не лише Вашингтону, а й іншим країнам.
“Це важливе зобов’язання, важлива політика, і ми не побачили нічого, що б суперечило цьому”, – сказав він.
Однак очільник американської дипломатії додав, що США, як і раніше, стурбовані “приватними компаніями в Китаї, які можуть надавати допомогу, в деяких випадках очевидно спрямовану на зміцнення військового потенціалу Росії в Україні”.
Щодо Тайваню Блінкен підтвердив політику “одного Китаю”, якої США дотримуються довгі роки, яка означає, що існує тільки один китайський уряд, але при цьому дві політичні системи мирно уживаються між собою.
“Ця політика не змінилася”, – сказав він.
“Ми не підтримуємо незалежність Тайваню”, – додав він, пояснивши, що США не хочуть зміни статус-кво. За словами держсекретаря, він висловив Сі занепокоєння США щодо “провокаційних дій” Китаю в Тайванській протоці.
За його словами, потенційно напруженість навколо Тайваню “може призвести до економічної кризи, яка торкнеться всього світу”.
Щодо економічних відносин, Блінкен заявив, що прагнув переконати Пекін у тому, що США не намагаються стримати його економічний розвиток.
“Факти просто спростовують це твердження”, – сказав він, посилаючись на зростання торгівлі.
Китайський економічний успіх також вигідний США, але деякі конкретні технології мають бути захищені для забезпечення нашої національної безпеки, додав він.
Складний візит
Загалом очікування від візиту держсекретаря до Китаю були невисокими: відносини Вашингтона та Пекіна останніми роками не можна назвати хорошими чи навіть нейтральними.
Сам Блінкен сказав, що перед його візитом було зрозуміло, що відносини між Китаєм і США перебувають у стані турбулентності, і обидві сторони визнали необхідність їхньої стабілізації.
Проте від початку поїздки американська делегація наполягала на тому, що простий акт зустрічі з китайцями на високому дипломатичному рівні став значним досягненням після кількох місяців крижаних відносин.
Особисту зустріч Сі Цзіньпіна з Блінкеном можна розглядати як натяк на те, що його уряд намагається зупинити падіння відносин між Китаєм та США, зазначає кореспондент ВВС у Китаї Стівен Макдонелл.
Згідно з протоколом, китайський лідер зазвичай зустрічається лише з керівниками інших держав; проте недавня напруженість у відносинах між Вашингтоном і Пекіном, можливо, вимагала символічного жесту, щоб змінити траєкторію відносин між країнами.
Раніше держсекретар США зустрівся зі старшим посадовцем із закордонних справ Комуністичної партії Ван І, який звинуватив Америку в нинішньому занепаді двосторонніх відносин, заявивши, що адміністрація Байдена має “припинити роздмухувати китайську загрозу”.
Блінкен також зустрічався, а потім обідав з міністром закордонних справ Китаю Цінь Ганом протягом майже восьми годин – на годину довше, ніж було заплановано. Обидві сторони погодилися, що Цінь відвідає США, і вони працюватимуть над збільшенням кількості комерційних авіарейсів між країнами.
На брифінгу для преси пізно ввечері в неділю представник Держдепартаменту США повідомив журналістам, що Вашингтон досяг прогресу щодо своєї головної мети – поновленні контактів на найвищому рівні та підготовці ґрунту для майбутніх переговорів.
Самі зустрічі були “дуже прямими та дуже відвертими”, сказав чиновник: не було жодних сюрпризів, навіть коли дипломати двох країн обговорювали свої “глибокі розбіжності”.
Інтереси, яким судилося зіткнутися
Аналіз кореспондента ВВСЕнтоні Зуркера
Хоча США заявляють про успішне поновлення контактів на високому рівні з Китаєм, вони визнали, що між двома країнами існують серйозніші розбіжності.
Тайвань, без сумніву, є найбільшою площиною для розбіжностей — і тією, що має найвищий потенціал перерости зі словесної у збройну війну. Високопоставлений китайський дипломат Ван І сказав, що це питання, де “не може бути місця для компромісу”.
У більшому масштабі Китай має амбіції стати домінантною регіональною державою та глобальним гравцем, рівним із США.
Тим часом США, як і раніше, мають свій порядок денний на світовій арені — у тому, що Джо Байден назвав епохальною глобальною боротьбою між демократіями та автократіями.
США заявляють, що їхня політика щодо Китаю спрямована на зниження ризиків — запобігання можливості кризи та конфлікту, а не стримування чи відокремлення від Китаю. Але зусилля США щодо організації регіональних союзників – Австралії, Японії, Південної Кореї, Філіппін та Індії – розглядаються китайцями як стримування на ділі, а не на словах.
Байден та офіційні особи США заявили, що розглядають китайців як суперників та конкурентів, а не супротивників. Однак це тонка грань, оскільки конкуренція як у військовому, так і в економічному плані, загострюється.
І хоча США й Китай, схоже, зацікавлені у нормалізації та стабілізації своїх відносин, холодна реальність така, що інтереси двох світових держав приречені на конфлікт.
Те, як вони врешті-решт подолають ці розбіжності, визначить, яке майбутнє сформують дві країни.
