Адміністрація Байдена планує надати Україні снаряди зі збідненим ураном. Про це повідомляє видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США.
Високопоставлений чиновник заявив, що рішення ухвалили після тижнів внутрішніх дебатів про те, як саме оснастити танки Abrams, які США передають Києву.
Пентагон хоче, щоб ці танки озброїли снарядами зі збідненим ураном, які використовує армія США. Вони були б ефективними проти російських танків.
Випущені на високій швидкості, снаряди здатні пробивати броню російського танка з великої відстані.
“Снаряд вдаряє, як вантажний потяг, – сказав WSJ Скотт Бостон, аналітик із питань оборони корпорації Rand і колишній офіцер артилерії. – Він довгий і щільний. Таким чином, він спрямовує велику кількість кінетичної енергії на певну точку бронетехніки”.
Найвищі посадовці адміністрації Байдена кажуть, що мета полягає в тому, щоб дозволити Україні досягти якомога більшого прогресу на полі бою під час контрнаступу, щоб надати Києву сильну позицію для майбутніх переговорів, якщо вони зрештою відбудуться.
Водночас виникли розбіжності щодо того, як найкраще підтримувати українські сили – зокрема, чи постачати касетні боєприпаси.
Деякі чиновники виступають за надання таких боєприпасів, щоб допомогти ЗСУ краще протистояти російським військам. Головнокомандувач НАТО генерал Крістофер Каволі заявив Конгресу, що така зброя може бути “дуже ефективною” проти скупчення російських військ і техніки.
Водночас інші чиновники у Національній раді безпеки і Державному департаменті чинили опір наданню касетних боєприпасів. Правозахисники та деякі країни-союзники висловили занепокоєння, що припаси, які не розірвалися на землі, можуть призводити до жертв серед цивільного населення ще довго після завершення конфлікту, пише WSJ.
Політична підтримка України на Капітолійському пагорбі залишається сильною, але деякі законодавці кажуть, що вона може почати слабшати, якщо контрнаступ буде невдалим, і що Білий дім повинен краще задовольняти поточні запити щодо зброї.
Безпечно чи шкідливо?
Раніше снаряди зі збідненим ураном Україні вже передала Велика Британія.
У Росії тоді заявили, що вони є шкідливими для довкілля та здоров’я людини.
Зокрема, Володимир Путін казав, що РФ змушена буде відреагувати, якщо Британія розпочне постачання Києву такі боєприпаси.
“Захід вирішив воювати з Росією до останнього українця вже не на словах, а на ділі. Хотів би у зв’язку з цим відзначити, що якщо все це відбуватиметься, то відповідним чином Росія змушена буде реагувати, маючи на увазі, що колективний Захід починає застосовувати вже зброю з ядерним компонентом”, – сказав тоді Путін.
Водночас Джон Кірбі, координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій, у березні заявив, що російські аргументи були нещирими. Головним занепокоєнням Москви є підвищена загроза для її танків.
“Такі боєприпаси досить звичайні”, – сказав він і додав, що дослідження показують, що вони не є радіоактивною загрозою. Але на той момент США не планували постачати Україні снаряди зі збідненим ураном.
Тим часом українські фахівці також вказують, що сама Росія вже використовує такі снаряди на полях бою в Україні, й ЗСУ навіть захоплювали їх як трофеї.
До того ж експерти наполягають – це безпечна для екології технологія, яку давно використовують.
Що це за снаряди
Збіднений уран є лише в осерді снаряда, радіоактивність такого матеріалу надзвичайно мала.
Уран відрізняється щільністю та твердістю. Завдяки цим якостям його використовують як при виробництві військової броні, так і боєприпасів – переважно осердь для бронебійних снарядів.
Збіднений уран не має високої радіоактивності, хоч і вважається токсичним і канцерогенним.
Москву турбує не токсичність снарядів, а їхня пробивна здатність
Павло Аксьонов, військовий оглядач BBC:
Підкаліберні снаряди із осердям зі збідненого урану – це не якась екзотична зброя, а штатний боєприпас, який використовують багато армій.
Такі снаряди складаються з тонкого осердя, яке виготовляють із важких та міцних сплавів із застосуванням вольфраму або збідненого урану, та оболонки, яка має бути легкою.
Осердя на вигляд схоже на стрілу з оперенням. Ідея полягає в тому, щоб снаряд розганявся в каналі ствола зброї як звичайний боєприпас, а вже під час польоту, позбавляючись оболонки, але не сильно втрачаючи в масі, перетворювався б на тонку “стрілу”, яка не зустрічає великого опору повітря. Такий снаряд може летіти на величезній швидкості і, стикаючись з бронею, виділяти велику кінетичну енергію – основний фактор бронебійного снаряда.
Підкаліберні снаряди – один із найефективніших боєприпасів для боротьби з бронетехнікою, їх застосовували ще у Другій світовій, ними озброюють усі сучасні танки.
Для гармати L30 танка Challenger-2 розроблено два типи таких боєприпасів – L26A1 та L27A1. Для гармати Rheinmetall Rh-120, якою озброєні німецький Leopard-2 та американський Abrams M1, також розроблені підкаліберні снаряди з урановими осердями.
У СРСР та Росії такі снаряди розроблялися з 1980-х років. Для гармати 2А46М-4, якою озброєні танки сімейства Т-80 та гармати 2А46М-5, яку встановлюють на Т-90А та Т-90М, кілька років тому створено снаряд 3БМ59 “Свинець-1” з урановим осердям. Ще один, найпоширеніший танковий боєприпас із застосуванням збідненого урану – 3БМ32 “Вант”.
При цьому в СРСР та Росії створювалися також танкові снаряди з використанням вольфрамових сплавів.
Втім, поки що немає офіційних, підтверджених даних про те, що армія РФ використовує боєприпаси з збідненим ураном під час війни проти України.
Збіднений уран у військовій справі застосовується не тільки в снарядах – пластини з цього матеріалу використовують у багатошаровій броні типу Chobham у деяких модифікаціях танків Abrams.
Однозначної думки про те, наскільки може бути шкідливий для здоров’я збіднений уран, який використовують у конструкції снарядів, немає, але це ефективні боєприпаси з високою бронепробивністю.
І в будь-якому випадку для тих, хто перебуває в танку, в який влучив такий снаряд, можлива токсичність його осердя – найменша з проблем.
Отже, зважаючи на все, різку реакцію російського керівництва викликає не так присутність збідненого урану у складі снарядів для британських танків, як те, що вони зможуть більш ефективно вражати російські.
ВВС Україна звернулась за коментарем щодо небезпеки таких снарядів до військових фахівців.
Микола Саламаха, фахівець у бронетанковій галузі:
“У СРСР такі снаряди зі збідненим ураном для танків теж були, в Росії такі снаряди теж є, вона їх навіть використовує в Україні. Це не є чимось дуже небезпечним для екології чи екіпажів танків, які їх використовують. Цивільне населення та навколишнє середовище від цього теж не страждає.
Збіднений уран має високу твердість та питому щільність на рівні з вольфрамом. У бронебійних підкаліберних снарядах використовуються осердя з карбіду вольфраму, це дорога річ. Як замінник їм використовується збіднений уран, за бронепробивною здатністю снаряд приблизно однаковий з вольфрамом, але збіднений уран – це відходи виробництва ядерної енергетики.
Те, що нам їх передають, – це добре. За пробивною здатністю західні снаряди кращі за російські, ми будемо мати ефективний інструмент проти бронетанкової техніки.
Такі снаряди, які ми отримаємо від партнерів, на 10-15% кращі, ніж снаряди з осердям з карбіду вольфраму. Це не дуже великий прорив, але загалом енергетика західних гармат на 30% більша за радянські та російські.
У Росії такі снаряди йдуть до 125-мм гладкоствольної гармати 2А46 і 2А46М. Вони використовуються з бронебійним підкаліберним осердям зі збідненим ураном. Якщо у війська поставляються такі снаряди, то росіяни будуть їх використовувати.
Їх можуть мати усі лінійки танків: Т-72Б, Т-80Б, Т-90А та інші модифікації. Ці снаряди у Росії – 3БМ32 і 3БМ33, кодова назва “Вант”. Активна частина там, тобто осердя, – збіднений уран. Є ще 3БМ48 зі свинцем і активною частиною – ураном. “Свинець” – це експериментальні снаряди, їх випустили всього близько 2 тисяч одиниць.
Частину вони використали для випробовування, а частину використали в Україні, ми навіть взяли їх як трофей і досліджуємо.
Тому нічого нового тут немає і для спеціалістів це не таємниця. Якщо цей снаряд влучає у ціль, то зовнішня оболонка корпусу руйнується, а саме осердя проникає у броню, тоді збіднений уран стискується, він нагрівається і починає горіти, осердя розривається.
Після цього вибуху і горіння нічого не залишається. Рівень радіації настільки мінімальний, що такі речі не знайдеш, якщо не знати, де саме шукати.
А ці заяви про радіоактивну небезпеку для екіпажів, які використовують снаряди зі збідненим ураном, і для навколишнього середовища, – це пропаганда. Росіяни самі це використовують спокійно”.
Петро Пятаков, полковник артилерії у відставці:
“Це вже практично звичайний протитанковий бронебійний снаряд. Ця технологія давно використовується, таке осердя має велику пробивну силу. Сама Росія й дуже багато інших країн їх вже використовує.
Такі снаряди пробивають навіть композитну броню, яка розрахована на протидію кумулятивним снарядам. Для екології там по суті нічого дуже шкідливого немає, принаймні не більше, ніж звичайний снаряд. Це тільки звучить гучно – зі збідненим ураном”.
