Росія має зазнати стратегічної поразки, а Україна – отримати такі гарантії безпеки, які унеможливлять російську агресію у майбутньому. Як Захід бачить розвиток подій у війні – версія The Economist.
Напередодні річниці висадки сил союзників у Нормандії 6 червня 1944 року американський генерал Марк Міллі порівняв епохальну подію Другої світової з українським контрнаступом.
На думку голови Об’єднаного комітету начальників штабів США, між операцією антигітлерівської коаліції та українським контрнаступом можна провести паралель. Адже українці мають ту саму мету: “звільнити окуповану територію і звільнити країну, яка зазнала несправедливого нападу з боку держави-агресора”, цитує Міллі британське видання.
Тоді, як і зараз, бої визначать майбутню безпеку в Європі. Але на відміну від нацистської Німеччини, Росія є ядерною державою і уявити її повну капітуляцію складно, пише The Economist. А тому мета – більш розпливчаста: завдати Росії якомога більше втрат і відвоювати якомога більше територій, зміцнивши позицію у майбутніх переговорах з ослабленою Росією.
“Позитивним результатом для нових озброєних Заходом бригад України було б розірвати сухопутний міст між Росією та Кримським півостровом і наблизитися на таку відстань, щоби поставити під загрозу російські позиції в Криму”, – стверджує видання..
Однак більшість західних офіційних осіб очікують більш скромних здобутків – відвоювати і утримати території, які Україна втратила минулого року, а також показати, що вона здатна просунутися на полі бою, пише видання. За песимістичним сценарієм, українці досягнуть лише незначних успіхів, і воєнні дії згодом зайдуть у глухий кут.
Як пише the Economist, американські генерали дедалі більше переконані, що Росії можна влаштувати “стратегічну поразку”. Іншими словами, щоби Росія втратила свій військовий потенціал і бажання розпочати нову агресивну війну.
“Ця мета особливо приваблива для американських військових планувальників, тому що вони давно боялися перспективи вести дві війни одночасно: з Росією в Європі та з Китаєм в Азії”, – пояснює видання.
Три сценарії
Західні аналітики бачать три широкі сценарії розвитку війни, пише The Economist.
За першим, Україна здійснює великий прорив, повертаючи значу частину територій на Сході і розриваючи лінії постачання до Криму. Через такий крах на полі бою Путін може втратити владу.
Для багатьох це найкращий спосіб відновити мир у Європі. Але такий варіант розвитку події також викликає побоювання, що занурена у хаос Росія може втрати контроль над своїм ядерним арсеналом.
Другий сценарій, як аналізує видання, передбачає менші втрати Росії, але також перспективу подальших поразок, чого може бути достатньо, щоб покарати РФ та послабити Путіна.
Третім, більш похмурим результатом, буде тупикова ситуація, яка дозволить Росії утримати більшу частину того, що він захопив. Це підірве довіру Заходу до України та підбадьорить Путіна. Попри всі військові невдачі, він не відмовиться від наміру анексувати більшу частину України і встановити маріонетковий уряд у Києві, вважають деякі аналітики.
Гарантії безпеки
Як стверджує британська газета, найскладніші питання пов’язані з тим, які гарантії безпеки Захід може запропонувати Україні і у найближчий, і довготривалій перспективі.
З огляду на мізерні шанси на мир шляхом переговорів, багато хто стверджує, що Заходу більше не слід чекати. Посилені гарантії можуть прискорити кінець війни, підриваючи мрію пана Путіна про перемогу в затяжному конфлікті.
“Гарантії безпеки”, які Україна отримала в 1994 році від Америки, Британії та самої Росії у Будапештському меморандумі, виявилися неадекватними. А тому Україна та її партнери у Східній Європі стверджують, що лише членство в НАТО може захистити країну від майбутнього нападу.
Але тут позиція західних союзників розділилися. Ані Німеччина, яка стверджує, що держава у стані війни не може стати членом альянсу, ані США, які не хочуть посилати в Україну свої війська, навряд розширять гарантії для України найближчим часом, пише The Economist.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен пропонує двоетапний план.
По-перше, західні країни повинні надати Україні “суттєві” гарантії, в ідеалі перед самітом НАТО в Литві наступного місяця. А сам саміт має принаймні дати сигнал, що Україна отримує запрошення до альянсу вже наступного року. Одним з аргументів Расмуссена є те, що захист України в рамках НАТО буде менш дорогим, ніж поставки озброєння, щоб нескінченно відбиватися від Росії.
Важливо, щоби гарантії діяли як міст до членства, а не як альтернатива йому.
Ерік Чіарамелли з Фонду Карнегі у Вашингтоні пропонує план із п’яти пунктів, який надасть Україні гарантії “менші, ніж стаття 5, але більші, ніж Будапештський меморандум”, цитує його видання.
План включає юридично затверджені зобов’язання допомогти Україні захистити себе, схожі на ті, які Америка дає Ізраїлю та Тайваню.
Він також передбачає багаторічне виділення коштів на озброєння України, відновлення української збройної промисловості, політичні консультації, як-от стаття 4 НАТО і чіткий шлях до членства в ЄС, пояснює The Economist.
