Глави МВС країн Євросоюзу вирішили радикально змінити процедуру надання притулку та тимчасового захисту в ЄС. DW пояснює, у чому суть схвалених заходів, покликаних різко скоротити приплив нелегальних мігрантів.
Реформа , схвалена більшістю голосів увечері в четвер, 8 червня, на конференції міністрів внутрішніх справ та юстиції країн – членів ЄС у Люксембурзі, є досягнутий насилу компроміс. Проти проголосували Польща та Угорщина, які в принципі не бажають приймати у себе біженців. Три країни утрималися. Австрія та Нідерланди вимагали більш жорстких заходів. Німеччина, навпаки, більшої поблажливості та більш гуманного ставлення до родин нелегальних мігрантів із дітьми.
Табори для мігрантів на зовнішніх кордонах Євросоюзу
Схвалена реформа передбачає скасування поки що чинної норми, згідно з якою будь-який іноземець, який так чи інакше опинився на території ЄС, може розраховувати на ретельну індивідуальну процедуру розгляду його клопотання про притулок або тимчасовий захист.
Надалі попередня централізована процедура відбору проводитиметься вже на зовнішніх кордонах ЄС: нелегали з країн, громадяни яких нині в середньому рідше, ніж у 20% випадків, отримують право залишитися в ЄС, будуть інтерновані у спеціальні табори . Для них передбачено прискорену процедуру розгляду заяв про притулок та оперативну депортацію. Вони не будуть вважатися такими, що в’їхали на територію ЄС .
Такий же порядок передбачений для громадян держав, які належать до так званих “безпечних”. Тобто таких, у яких з погляду ЄС дотримуються прав людини, конвенція про біженців та діють принципи правової держави. Такими, очевидно, вважатимуться і такі країни, як Марокко, Туніс, Алжир, Туреччина, Боснія і Герцеговина, Сербія, а також Молдова та Грузія.
“Транзит” у ЄС буде закрито
Більш того. Всі інші мігранти , які прибувають до ЄС транзитом через “безпечні” держави, будуть взагалі позбавлені можливості подавати клопотання про притулок : їх відразу, як не в’їхали в ЄС, відправлятимуть назад до “безпечної” транзитної країни з тим, щоб вони зверталися за притулком до притулку до притулку. її владі.
Термін утримання в таборах (без можливості виходу з них) для біженців на зовнішніх кордонах ЄС, які ухвалили на зустрічі міністрів у Люксембурзі, “не повинен” перевищувати шість місяців: 12 тижнів на розгляд клопотань і ще 12 тижнів на процедуру депортації.
Спроба Німеччини домогтися виключення з цього правила для сімей з неповнолітніми дітьми – не відправляти їх у табори – успіхом не увінчалася. Взяв гору думка, що контрабандисти не преминуть скористатися таким винятком, щоб відправляти в ЄС саме “сім’ї з малолітніми дітьми”.
Німецький пляж на Середземному морі
Минулого року (не рахуючи українських біженців ) у країнах ЄС запросили притулок близько мільйона мігрантів із різних країн світу. При цьому кількість претендентів на притулок у Німеччині досі з місяця на місяць приблизно вдвічі перевищує їх кількість у Франції, втричі – в Італії та Іспанії.
Внаслідок гостинних жестів попереднього канцлера Ангели Меркель (Angela Merkel) у 2015 році багато хто у світі досі вважає Німеччину найлегшою метою для отримання притулку. Та й побутові та фінансові умови тут і для тих, хто чекає на вирішення своєї долі, і для тих, хто вже отримав той чи інший статус перебування, незрівнянно кращий, ніж у більшості інших країн Євросоюзу.
Причому, як зазначають в уряді Німеччини, 80 відсотків мігрантів, які звернулися до німецької влади, не були зареєстровані в будь-якій іншій країні ЄС, хоча вони прибули сюди явно з Середземноморського узбережжя. Може, якось пожартував канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz), на березі цього моря існує відрізок німецького пляжу, про який поки що ніхто не знає?
Примусова солідарність
Надалі всі нелегальні мігранти, які прибувають до ЄС, будуть, по-перше, суворо реєструватися у разі пропуску через зовнішній кордон ЄС, і, по-друге, розподілятимуться країнами відповідно до чисельності їх населення. Отже, підрахували в МВС ФРН, на Німеччину припадатиме 21,56 відсотка тих, хто шукає притулку в ЄС.
Від необхідності приймати кілька біженців країнам можна буде, щоправда, відкупитися. Один неприйнятий нелегал коштуватиме її скарбниці 22 тисяч євро. Це, однак, не означає, що кожен понад норму буде додаванням до бюджету держави, що приймає. “Штраф солідарності” може бути сплачений у вигляді внеску на зміцнення прикордонного режиму або надання для цієї мети свого персоналу.
Хто не отримає “перепустку” до Європи
За статистикою, яку веде та щомісяця публікує Федеральне відомство у справах міграції та біженців ( BAMF ), у першу десятку країн, громадяни яких частіше, ніж у 20% випадків, отримують захист або притулок у ФРН, входили до травня Еритрея (частка зізнань 85, 2%), Сирія (84,2%), Сомалі (77,5%), Афганістан (73,8%), Іран (27,2%) та Ірак (23,6%). Але це країни, з яких іде основний потік біженців до Європи. А що з усіма іншими? Чи мають громадян яких ще держав шанс залишитися, наприклад, у Німеччині?
Прес-служба BAMF не дуже охоче поділилася з кореспондентом DW відповідними даними, наголосивши, що високий відсоток визнання біженцем – ще не показник. Справді. Наприклад, частка визнання біженцями громадян Греції становила за перші п’ять місяців поточного року 100%! Щоправда, до німецької влади у цей період звернувся лише один грек.
Країни ж, хоча б понад 100 громадян яких попросили у травні притулок у Німеччині та з часткою визнання вище 20% – це Ефіопія, Гвінея, Судан, Ємен, Пакистан, Венесуела, Китай та Таджикистан. Відтак нелегальні мігранти з переважної більшості інших 180 країн світу фактично не матимуть навіть теоретичної можливості отримати статус біженця в Євросоюзі.