Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Расмуссен заявив, що деякі країни-члени можуть направити на допомогу Україні свої збройні сили, якщо інші учасники альянсу не дадуть Києву дієвих гарантій безпеки.
Це припущення, хоч і пролунало з вуст колишнього посадовця, набуло великого розголосу в Україні, адже раніше НАТО відкидало можливість присутності військ країн-учасниць в Україні.
Наскільки серйозними є такі припущення і що означає заява Расмуссена напередодні саміту НАТО?
“Індивідуальні дії” країн НАТО
На початку цього тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що прийме запрошення на участь у липневому саміті країн НАТО лише за певних умов. За його словами, цей саміт буде гарним майданчиком для того, щоб підписати там документи щодо гарантій безпеки для України. Інакше, сказав Зеленський, він не бачить сенсу у таких зустрічах.
За словами Расмуссена, які цитує британська газета The Guardian у публікації за 7 червня, дуже важливо, щоб Україні надали письмові гарантії безпеки ще до саміту, можливо поза рамками НАТО.
Ці гарантії зокрема повинні охоплювати обмін розвідданими, спільні навчання, нарощування виробництва боєприпасів та постачання озброєнь, сказав він.
Фраза Расмуссена про можливу участь військ альянсу у воєнних діях в Україні лунає доволі гіпотетично.
“Якщо НАТО не зможе домовитися про чіткий шлях для України, існує можливість, що деякі країни можуть вдатися до індивідуальних дій”, – зазначив колишній генсек альянсу.
“Ми знаємо, що Польща дуже налаштована на надання конкретної допомоги Україні. І я не можу виключити можливості, що Польща в цьому контексті залучиться ще сильніше на національному рівні, а за нею будуть балтійські країни – цілком можливо, включаючи варіант з відправкою військ на поле бою”, – сказав Расмуссен.
Расмуссен є офіційним радником президента Володимира Зеленського з питань місця України у майбутній системі європейської безпеки.
Як пише Guardian, Расмуссен у ці дні здійснює турне Європою та США, щоб оцінити настрої серед союзників напередодні критично важливого для України саміту НАТО у Вільнюсі 11 липня.
Слова Расмуссена пролунали на тлі заяв чинного керівника НАТО Єнса Столтенберга про те, що згідно з 5-ою статтею, НАТО може захищати лише своїх повноправних членів.
Проте Расмуссен, як пише Guardian, відкинув цей аргумент. За його словами, відмова відкрити Україні дорогу до НАТО до закінчення війни означатиме, по суті, право вето для Путіна.
На думку Расмуссена, якщо саміт НАТО не принесе результатів, Україна має законне право звернутися до країн-учасниць окремо за такою військовою допомогою.
“Після досить повільного розгойдування зараз такі ідеї впевнено набирають сили”, – підсумував ексглава НАТО.
Як реагує Україна
Україна скептично ставиться до такого припущення.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав 8 червня, що до закінчення великої війни країни НАТО не спрямовуватимуть до України свої війська в індивідуальному порядку.
“До завершення збройного конфлікту на території України іноземні держави не вводитимуть свої війська на територію нашої країни. Щобільше, ми цього не просимо, ми говоримо: дайте зброю – ми самі знаємо, як воювати”, – заявив Кулеба в ефірі програми “Сніданок на 1+1”.
В останньому інтерв’ю німецькому виданню Bild Володимир Зеленський розповів про свої очікування від саміту НАТО у Вільнюсі.
Він чітко не сказав, чи поїде туди, адже це залежить від його потенційних результатів.
“Ми обоє маємо ухвалити рішення – НАТО і Україна. Україна хоче бути на саміті у Вільнюсі. Якщо ти розумієш, де ти хочеш бути завтра, то розумієш, що робити сьогодні без імпровізацій. Ми хочемо завтра бути в НАТО, тому сьогодні хочемо мати запрошення до НАТО”, – сказав він про своє бачення.
Зеленський визнає, що сьогодні НАТО не бачать Україну в альянсі, але це може змінитись згодом.
“Україна як адекватна держава розуміє, що ми не будемо в НАТО після Вільнюського саміту, ми не будемо в НАТО, поки йде війна”, – визнав президент України.
Проте він би хотів отримати чітку обіцянку на майбутнє.
“Але ми справедливо заслуговуємо на те, щоб, якщо партнери розраховують на Україну в НАТО в майбутньому, ми повинні зараз отримати запрошення за умови, що Україна стане членом НАТО тоді, коли закінчиться ця війна”, – наполягає Зеленський.
Пошук гарантій
Чому заява Расмуссена пролунала саме зараз, цілком зрозуміло, каже директор аналітичного центру у сфері зовнішньої політики та міжнародної безпеки “Українська призма” Геннадій Максак.
Напередодні саміту у Вільнюсі і Україна, і її партнери виносять конкретну ініціативу – як показати, що Україна отримає членство найближчим часом за виконання певних умов, каже Максак.
І хоча Расмуссен – колишній очільник, і його слова – це не офіційна позиція альянсу, він – надійний експерт, який багато зробив для України, каже аналітик.
Расмуссен був одним з учасників київської безпекової угоди разом із Андрієм Єрмаком, тому його пропозиції можна вважати пошуком конкретних гарантій для України.
“Очевидно, що Україна ще не отримає запрошення у НАТО на цьому саміті, але вона може отримати деякі запевнення у безпеці від інших країн”, – пояснює аналітик.
Схема, яку пропонує Расмуссен, працювала відносно інших країн, які нещодавно приєдналися до НАТО, Швеції і Фінляндії.
Утім, на думку експерта, все ж може йтися радше про додаткову військову допомогу, яку країни Балтії та Східної Європи можуть надати Україні в разі ескалації війни, а не спрямування військ.
І слова Расмуссена у цьому контексті – це скоріше спосіб спонукати НАТО надати Україні ширші безпекові гарантії.
“Ці безпекові гарантії не є 5-ою статею альянсу, тому навряд можна припускати, що в Україну зайдуть війська НАТО, йдеться скоріше про додаткову зброю, навчання, фінансові ресурси”, – підсумував аналітик.
