У міністерстві оборони України заявили про переведення закупівель озброєння та військової техніки на модель держав-членів НАТО.
Невдовзі закупівлі озброєння та військової техніки для Збройних сил України централізовано здійснюватиме державна Агенція оборонних закупівель. У міністерстві оборони України стверджують, що це дозволить наблизитися до моделі держав-членів Північноатлантичного альянсу (НАТО). Як проводилися оборонні закупівлі в Україні досі і що дасть новація?
Державні спецекспортери-спецімпортери
Від початку повномасштабного російського вторгнення Україна задовольняє свої потреби у зброї й боєприпасах, у першу чергу, за рахунок допомоги партнерів, власної оборонної промисловості, а також закупівлі зброї за кордоном. Аби імпортувати в Україну низку озброєнь – зокрема, стрілецьку зброю, військову техніку, вибухові речовини та боєприпаси, – потрібен дозвіл Державної служби експортного контролю. Його має певна кількість юридичних осіб, серед яких основними гравцями на ринку зброї є так звані спецекспортери: “Укрспецекспорт”, “Прогрес”, “Спецтехноекспорт”. Ці державні компанії існують з 1990-х років і створювалися з метою продажу військового майна України. Утім, з 2022 року їх вивели з підпорядкування “Укроборонпрому” і передали в управління міноборони, і нині вони займаються виключно імпортом озброєння в Україну.
Спецекспортери не є виробниками, вони надають посередницькі послуги – знаходять товар на ринку зброї і перепродують його міноборони, беручи за це певний відсоток. “Наприклад, закуповуються снаряди вартістю тисячу доларів за одиницю. Спецекспортер закладає туди мінімальну маржу на рівні близько п’яти відсотків. Снаряди закуповуються не по одному, тому набігає кругленька сума. Крім того, туди закладаються агентські – оплата роботи людей у країнах, де закуповується зброя. Там може доходити до 30 відсотків”, – пояснює DW директор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Завищені ціни та зловживання
При цьому сфера оборонних закупівель є однією з найбільш закритих і корумпованих, кажуть опитані DW експерти. “Там, де є закритість, там є умови для зловживання. І це проблема не лише в Україні, а в усьому світі”, – наголошує Мельник.
Свідком таких зловживань став благодійний фонд допомоги армії “Повернись живим”, коли торік купував зброю через державні підприємства-спецекспортери (імпортери). “Вони намагалися на нас заробити, при чому забагато. Частину товару взагалі не поставили, тому що кулуарно виставили його по вищій ціні для міноборони і на цьому заробили”, – згадує у розмові з DW військовий аналітик і керівник фонду Тарас Чмут, відмовившись назвати компанії, про які йде мова. За його словами, спецекспортери “купують за завищеними цінами товар посередньої якості, і при цьому можуть поставляти його украй довго, незалежно від того, що прописано в угоді”. Нині ж волонтерська організація не користується послугами спецекспортерів, закуповуючи зброю напряму у виробників.
Порушення умов контрактів з боку спецекспортерів виявило нещодавнє розслідування “Української правди”. Видання відшукало в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів міноборони до чотирьох державних підприємств за невиконання низки контрактів на мільярди гривень у 2022 році. Йдеться про “Спецтехноекспорт”, “Укрспецекспорт”, “Прогрес” і Агенцію оборонних закупівель.
Нова роль Агенції оборонних закупівель
Цікаво, що серед цих компаній опинилася й Агенція оборонних закупівель, яку заснувало саме міністерство оборони України у червні 2022 року. Досі вона працювала як спецекспортер, але невдовзі буде єдиною національною агенцією, яка здійснюватиме централізовану закупівлю товарів, робіт та послуг для потреб ЗСУ. Відповідна постанова Кабінету Міністрів України про регулювання діяльності підприємства набрала чинності 20 травня. Згідно з документом, Агенція розпоряджатиметься коштами міноборони, передбаченими у держбюджеті на закупівлю зброї та військової техніки. На своє утримання, а також, зокрема, на логістичні та митно-брокерські послуги Агенція отримуватиме до 2,75 відсотка від суми кожного контракту на імпорт зброї.
Утім, для старту роботи Агенції як єдиного закупівельника ще має бути затверджено наказ міноборони, який нині перебуває у процесі розробки, уточнив у розмові з DW Артур Переверзєв, керівник “Проєкту реформи оборонних закупівель”, який допомагає українському міноборони у реформуванні процесу закупівель. Запуск Агенції, за його словами, не означатиме відмову міноборони від послуг спецекспортерів. “В умовах воєнного стану ті компанії, які зараз працюють, будуть потрібні. На це є свої причини, які я не можу розголошувати. Але в майбутньому їх не мало би бути, принаймні в частині закупівель. Вони зможуть виконувати експортні функції”, – зазначає він.
Модель НАТО
Агенцію оборонних закупівель створено за моделлю NSPA (NATO Support and Procurement Agency) – агенції НАТО з питань закупівель та підтримки, пояснив у коментарі виданню “Лівий берег” міністр оборони України Олексій Резніков. “Це такий своєрідний Amazon (американський інтернет-майданчик для продажу товарів. – Ред.), тільки з товарами мілітарного призначення. Це прозорий механізм, який зрозумілий для наших партнерів, для бізнесу, для виробників”, – наголосив він.
Агенцію, за словами Резнікова, відокремлено від апарату міноборони, що “дозволяє звести до мінімуму корупційні ризики”, а її роботу зможе курувати та за необхідності долучатися до її аудиту Defense Reform Advisory Board – міжнародна дорадча група, до складу якої входять представники держав-членів НАТО. “Це рішення робить оборонне відомство на крок ближче до імплементації стандартів та процедур НАТО, сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів та скоротить терміни постачання товарів для потреб ЗСУ”, – упевнений міністр.
Повністю ж перейти на модель закупівлі НАТО Україна зможе після перемоги, переконаний Артур Переверзєв. “Тоді зможемо у спокійному режимі переробити структури. Нині також іде процес створення іншої окремої агенції, яка займатиметься тиловими (публічними. – Ред.) закупівлями (амуніції, харчування тощо. – Ред.) міноборони”, – додає він.
Чи буде реформа успішною, покаже час і практика
Олексій Мельник зауважує, що не варто говорити про єдину модель закупівель у державах НАТО. “У жодної країни НАТО нема універсального механізму. Поки найбільше український шлях схожий на систему в Туреччині, де при міноборони є департамент, який є основним закупівельником. Таким чином міноборони має вплив на закупки напряму без спецекспортерів”, – пояснює він. Мельник сподівається, що створення єдиної національної агенції, яка займатиметься закупівлею зброї, зменшить витрати та терміни доставки, знизить корупційні ризики шляхом зменшення кількості ланок у процесі закупівель і дозволить покращити контроль над ціноутворенням та якістю товару.
Утім, чи виправдає реформа сподівання, покаже час і практика, вважають опитані DW експерти. “Давайте дамо людям зробити, і якщо у них вийде, то добре, але якщо ні, то будемо думати далі. Я 15 років займаються темою збройних сил, і кожного року там щось створюють та реформують або розформовують”, – зазначає Тарас Чмут. Нині, за його словами, є запит міжнародної спільноти та всередині країни впорядкувати закупівлі, а міноборони України знає про проблеми, але не може швидше вирішити їх через брак спеціалістів та досвіду. “Крім того, зараз міноборони знаходиться під пресом ЗСУ, які потребують зброї та боєприпасів. Військовому в окопі байдуже, звідки та за якою ціною вони будуть. Йому важливо, щоб вони були, адже він воює тут і зараз. Тому це складна управлінська задача, і, очевидно, десь будуть помилки”, – прогнозує Чмут.
Олександр Куницький