Хіросіма, де лідери багатих демократичних країн світу зберуться на саміт в п’ятницю є символічним містом, що нагадує про трагедію війни. Саміт прагнутиме подолати низку викликів, включаючи вторгнення Росії в Україну та зростання напруженості в Азії.

Лише кілька днів тому президент України Володимир Зеленський завершив подорож під час якої зустрівся з багатьма лідерами Великої семи, які зараз прямують до Японії.

Цей тур мав на меті заручитись більшими поставками зброї та політичною підтримкою напередодні широко очікуваного контрнаступу, спрямованому на повернення територій, окупованих силами Москви.

“Україна створила це відчуття спільної мети” для G7, сказав Метью П. Гудмен, старший віце-президент з економіки Центру стратегічних і міжнародних досліджень. За його словами, нові зобов’язання, які Зеленський отримав напередодні саміту, можуть підштовхнути членів блоку ще більше посилити свою підтримку. “На таких форумах виникає певний тиск з боку партнерів”, — пояснив він.

Лідери G7 також стурбовані можливістю відновлення конфлікту в Азії через погіршення відносин з Китаєм. Вони побоюються, що Китай може спробувати захопити Тайвань силою, спровокувавши більш широкий конфлікт. Китай вважає самоврядний острів своїм і регулярно направляє кораблі та військові літаки до нього.

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда також сподівається висвітлити ризики розповсюдження ядерної зброї під час зустрічі в Хіросімі, місці першого в світі атомного бомбардування.

Перспектива ще однієї ядерної атаки нависає через ядерну програму Північної Кореї, що знаходиться неподалік, і хвилею останніх ракетних випробувань, а також погрозами Росії застосувати ядерну зброю у війні в Україні. Тим часом, згідно з оцінками Пентагону, Китай швидко розширює свій ядерний арсенал із приблизно 400 боєголовок сьогодні до 1500 до 2035 року.

Занепокоєння щодо міцності світової економіки, зростання цін і кризи боргового ліміту в США будуть головними для лідерів.

Міністри фінансів G7 і голови центральних банків, які зустрілися напередодні саміту, пообіцяли посилити санкції проти Росії, подолати інфляцію, зміцнити фінансові системи та допомогти країнам, обтяженим великими боргами.

До G7 входять США, Японія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада та Італія, а також Європейський Союз. Ця група також приділяє більше уваги потребам Глобального Півдня — країн, що розвиваються в Африці, Азії та Латинській Америці — і запросила країни, починаючи від південноамериканської потужної Бразилії до крихітних Островів Кука в південній частині Тихого океану.

Включаючи до обговорення не лише найбагатші промислово розвинуті країни світу, група сподівається зміцнити політичні та економічні зв’язки, водночас підтримати зусилля з ізоляції Росії та протистояння діям Китаю в усьому світі, кажуть аналітики.

“Японія була шокована, коли десятки країн, що розвиваються, не захотіли засудити Росію за її вторгнення в Україну минулого року, — сказала Мірея Соліс, директор Центру політичних досліджень Східної Азії Брукінгського інституту. – Токіо вважає, що цей військовий акт постійного члена Ради Безпеки ООН є прямою загрозою основам післявоєнної міжнародної системи”.

Захист таких принципів, як не змінювати кордони силою, сприяє пріоритетам зовнішньої політики Японії та має економічний сенс, оскільки часто непосильні боргові навантаження та зростання цін на продовольство та енергію гальмують світову економіку, продовжила вона.

В саміті також візьме участь прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Його країна, яка наздоганяє Китай за чисельністю населення у світі та вважає себе наддержавою, яка зростає, пізніше цього року стане місцем зустрічі ширшої групи провідних економік G20.

Для господаря Кісіди саміт є нагодою наголосити на більш стійкій зовнішній політиці його країни. Прем’єр-міністр Японії здійснив неочікувану поїздку до Києва в березні. Кісіда став першим післявоєнним лідером країни, який побував у зоні бойових дій. Цей візит був наповнений символізмом, враховуючи пацифістську конституцію Японії.

Також до саміту в Хіросімі приєднається Південна Корея, союзник США, який швидко зблизився зі своїм колишнім колоніальним окупантом Японією, на тлі спільних проблем регіональної безпеки.

Очікується, що президент США Джо Байден проведе окрему тристоронню зустріч зі своїми японським і південнокорейським колегами.

Сон Юн Лі, експерт зі Східної Азії в Школі права та дипломатії Флетчера Університету Тафтса, сказав, що ця зустріч є сигналом Китаю, Росії та Північній Кореї про “солідарність між демократіями в регіоні та їхню рішучість протистояти все більшій що загрожує автократії”.

Очікувалося, що Байден зробить історичну зупинку в Папуа-Новій Гвінеї, а потім поїде до Австралії після зустрічі в Хіросімі, але він відмовився від цих двох зупинок у вівторок, щоб зосередитися на дебатах щодо обмеження боргу у Вашингтоні.

Центральним моментом візиту до Австралії стала зустріч “Четвірки”, регіональної групи безпеки, яку США розглядають як противагу діям Китаю в регіоні. Пекін розкритикував групу як азійську версію військового альянсу НАТО.

Рішення провести G7 у Хіросімі не випадкове. Кісіда, чия сім’я походить з міста, сподівається, що це місце підкреслить “прихильність Японії до миру в усьому світі” і посилить імпульс для “реалізації ідеалу світу без ядерної зброї”, написав він на сайті новин Japan Forward.

Сполучені Штати скинули атомну бомбу на Хіросіму 6 серпня 1945 року, знищивши місто та вбивши 140 000 людей, потім скинули другу бомбу на Нагасакі через три дні, убивши ще 70 000. Японія капітулювала 15 серпня, фактично поклавши край Другій світовій війні та десятиліттям японської агресії в Азії.