Про євроатлантичні амбіції України, переозброєння ЗСУ та необхідність посилити європейську армію говорили цими днями у Брюсселі на Саміті з питань європейської безпеки та оборони.

Міністр оборони України Олексій Резніков вкотре звернувся до європейськоїʼ аудиторії з проханням про переозброєння української армії, мовляв, це допоможе послабити вплив Росії на Європу.

“Чим менше у Росії зброї, тим менший буде російський вплив. Відтак це в наших найкращих спільних інтересах, щоб Україна отримала якомога більше вже наявної зброї і якомога швидше. Ми її використовуватимемо, щоб розбити російський наступальний потенціал, водночас європейські країни отримають можливість інвестувати не в догляд за обладнанням, яке врешті застаріє, а у власне переозброєння новою зброєю. Це дасть Європі перевагу, посилить її оборону, а також стимулюватиме вашу економіку”, – зазначив Олексій Резніков.

За посилення збройної допомоги України виступила представниця Литви – заступниця міністра оборони країни Грета Тучкуте.

“Ми зараз на переломному моменті за виживання, де вирішується доля нашого майбутнього. То ж для нас дуже важливо мати сильну позицію, яка продемонструє решті світу, що ми готові створити добре майбутнє для наших дітей, де працює верховенство права, і що потенційні супротивники, їхні автократичні системи й диктатури не зможуть переламати цю лінію. Ми достатньо сильні”, – зазначила представниця оборонного відомства Литви пані Тучкуте.

Вона також висловила розчарування тим, що пересічні росіяни мовчки переживають нинішні події й не демонструють своєму уряду жодних ознак невдоволення.

Грета Тучкуте зазначила, Литва “з нетерпінням чекає, що Україна стане членом НАТО”.

“У питанні України, якби це було моє особисте рішення, Україна вже повинна бути членом НАТО. Тому що Україна вже показує всі можливі та неможливі потужності, як країна, яка воює з ворогом з усієї сили, використовуючи модерні технології, спроможна відповідно реагувати, спроможна реорганізовувати своє військо. Це надзвичайно – спостерігати, до яких рішень вони вдаються. Є так багато речей, яких ми можемо від них навчитися, як, наприклад, інновації з використання військового обладнання, яке було випробувано на полі бою”, – розповіла заступниця міністра оборони Литви, додавши, що її країна поважатиме думки союзників щодо України на саміті НАТО влітку.

Саміт Північноатлантичного альянсу відбудеться 12 липня цього року у Вільнюсі, Литві.

На “дипломатичний компроміс” щодо України сподівається від саміту НАТО Карл Більдт, співголова Європейської ради з міжнародних відносин, а в минулому – міністр закордонних справ Швеції.

“Сподіваюсь, у Вільнюсі вони знайдуть дипломатичний компроміс. Але хочу зауважити, це не питання цього часу, ніхто не говорить про відправлення американської армії у Бахмут. Цього не станеться, НАТО не піде на війну з Росією. Що ми маємо робити? Ми маємо допомогти Україні – на коротку, середню та довгу перспективу – боєприпасами, танками, літаками, всім, що потрібно, щоб вони побудували надійну оборонну армію, і щоб Україна могла себе захистити з тою допомогою, яку ми можемо їм дати. Це нагальне питання, яке має статися зараз. І я впевнений, що Україна cтане стабільною та в безпеці, і паралельно приєднається до ЄС, вона стане і частиною НАТО. А тим часом я сподіваюсь, вони знайдуть дипломатичне рішення”, – зазначив політик.

Учасники саміту рекомендували Європі посилити власні оборонні спроможності. Як показала війна Росії, рекомендовані витрати на оборону для країн НАТО 2% від ВВП цілком виправдані, зазначили учасники форуму.

“Дуже важливо Європі інвестувати в дослідження та розробки, разом розвивати нові можливості, звертатись до стартапів, до малих та середніх підприємств, стимулювати виробництво товарів подвійного призначення, співпрацювати через кордони, формувати коаліції, залучати підприємства, уряди, збройні сили, установи і так далі. Тож я б назвав цю співпрацю “золотою екосистемою в межах Європи. І те відставання, яке ми накопичили за всі ці роки скорочення бюджету на оборону, неможливо легко і швидко подолати. Коли ви говорите про промисловість, це справді потребує довгострокових зобов’язань у Європі з боку Європейської комісії, Європейського оборонного агентства та держав-членів суверенної Європи”, – наголосив віце-адмірал Арі Жан де Ваард, директор з національного озброєння Нідерландів.

Ваард закликає збільшити інвестиції в європейську оборонну промисловість. “Потрібно посилити європейську стратегічну автономію. Я не маю нічого проти США, але ми повинні інвестувати у власні можливості, в рамках союзу”, – наголосив директор з національного озброєння Нідерландів.

Завданням для ЄС він називає посилення інновацій в оборону та зменшення фрагментації ринку. “Потрібно прагнути до сумісності та навіть там, де можливо, взаємозамінності”, – додав віце-адмірал Арі Жан де Ваард.

Карл Більдт наголосив, що для України російська війна – це війна за виживання. Тоді як для Росії – це війна за виживання режиму Путіна.

“Ця війна, звісно, це про існування України, в них на кону – незалежність та територіальний суверенітет. Але також це екзистенційна війна для Путіна та його режиму та його бажань. Але це не є екзистенційна війна для Росії”, – сказав Більдт.

Незалежна Україна, як нагадав Більдт європейській аудиторії, є загрозою для тої Росії, яку хоче збудувати режим.