США впритул підійшли до першого у своїй історії дефолту. Конгрес із січня не дає уряду нарощувати держборг, і вже за місяць найбагатша країна світу може перестати платити за рахунками. Дефолт обернеться катастрофою для Америки та викличе кризу у всьому світі.

Як раніше дійшло, що ще можна зробити, і що буде, якщо дефолт за боргом на астрономічну суму 31,4 трлн доларів все-таки трапиться?

Невже у США скінчилися гроші?

Ні, не закінчилися, але США витрачають із бюджету більше, ніж збирають податків. Недостатнє беруть у борг. Дефіцитний бюджет затвердив Конгрес, а тепер він не дає займати, пише ВВС.

Проблема полягає в тому, що максимальний обсяг держборгу обмежений законом. Стеля була досягнута у січні, але в черговий раз замість рутинного перегляду стала предметом політичного торгу. Республіканці, які контролюють нижню палату Конгресу, вимагають скоротити витрати бюджету та відмовляються піднімати стелю без поступок з боку демократів, під контролем яких і верхня палата Сенат та Білий дім.

Президент Джо Байден пообіцяв зустрітися з республіканцями 9 травня, але попередив, що не має наміру торгуватися про збільшення ліміту запозичень. “Це не обговорюється”, – сказав він.

Поки що мінфін витрачає заздалегідь накопичені на своєму рахунку гроші та поточні податкові доходи, але без нових боргів у червні йому не вистачить на все. Вибирати, кому платити, а кому ні, він не уповноважений, тож змушений буде зупинити всі платежі, у тому числі за держборгом – чого не було жодного разу в американській історії.

“Дефолт за нашими боргами призведе до економічної та фінансової катастрофи”, – попередила міністр фінансів Джанет Йеллен.

Чим дефолт США загрожує решті світу?

Світова фінансова система ґрунтується на уявленні, що США ніколи не оголосять дефолт за своїми зобов’язаннями в доларах, бо самі їх друкують, скільки буде потрібно. Держборг США – головний резервний актив у світі, майже 60% накопичень зберігається у доларах (20% у євро, по 5% у ієнах та фунтах, 3% у юанях).

“Дефолт матиме серйозні та тривалі фінансові та економічні наслідки. Не потрібен навіть сам дефолт – одна загроза невиконання зобов’язань обрушить ринки та вдарить по доходах населення”, – попереджають економісти Білого дому.

“Фінансові ринки втратять віру в Сполучені Штати, курс долара впаде, акції впадуть. Рейтинг США, напевно, буде знижений, кредити подорожчають”, – прогнозувала Рада економічних консультантів (Council of Economic Advisers) у розпал попередньої суперечки про стелю держборгу два роки тому.

Коли Америка чхає, застудить увесь світ, як продемонстрував 2008 рік. Тоді фінансова криза в США призвела до спаду світової економіки, від якої світ приходив до тями ціле десятиліття.

“Наслідки дефолту не будуть обмежені Сполученими Штатами. Фінансова криза почне розповзатися, і світова економіка постає перед загрозою рецесії”, – пишуть радники Байдена.

Цього разу все буде навіть гіршим, попереджають вони, бо за відсутності можливості позичати в уряду ще й не буде грошей на держпідтримку, щоб пом’якшити наслідки кризи, як після фінансового колапсу 2008 року та пандемії ковіда.

Рецесія зараз зовсім недоречна. Світ ще не оговтався від ковидної кризи. Друга після США економіка – Китай лише почав відновлюватися, а третю за розмірами європейську економіку лихоманить від енергетичної кризи та війни Росії проти України.

Чи можна уникнути катастрофи?

Найпростіший спосіб – підвищити стелю держборгу або скасувати його. Для цього потрібна згода Конгресу. Поки його немає, уряд може відтягувати дефолт завдяки цілому набору екстрених заходів – від прісних до екстравагантних, як карбування платинової монети в 1 трлн доларів.

Як довго кабінет Байдена зможе і головне захоче викручуватися – питання на 31,4 трильйона доларів. Оцінки відрізняються від червня до жовтня, а то й до 2024 року.

Прикритися конституцією

Конституція США забороняє не платити за боргами – про це йдеться у 14-й поправці . Мінфін може послатися на неї і продовжувати позичати на рефінансування як ні в чому не бувало. Однак цей шлях веде до судів і перетворює бухгалтерів мінфіну з технократів на активних учасників політичного побоїща між республіканцями та демократами, чого вони всіма силами намагаються уникнути.

Платинова монета $1 трильйон

Теоретично мінфін має право відлити “колекційну” платинову монету будь-якого номіналу, хоч 1 трлн доларів, і під заставу цієї монети отримати готівку в центробанку – Федеральній резервній системі США. Однак оскільки суперечка політична, а ФРС поза політикою, вона може монету і не прийняти, щоб не ставити під власну незалежність.

Ще один трюк ФРС: купи-продай

З тієї ж причини центробанк навряд чи погодиться на інший маневр: у разі дефолту скупити облігації, за якими мінфін не може виплатити основний борг, і продати на ту ж суму аналогічні облігації, що не потрапили в дефолт, зі свого гігантського портфеля американського держборгу. Оскільки єдина мета подібної операції – допомогти уряду вийти з незручного становища, а жодного економічного сенсу в купі-продай немає, згода ФРС підмочить його репутацію незалежного центробанку і підірве довіру до грошово-кредитної політики головної фінансової держави планети з усіма наслідками. Спроба уникнути однієї кризи призведе до іншої.

Одним платити, іншим ні

Теоретично Мінфін здатний пріоритезувати платежі та платити спочатку за боргами, а потім що залишиться ділити між американськими бюджетниками. Як висловився лідер демократів у Сенаті Чак Шумер, “республіканці взяли в заручники американський народ” і поставили його перед вибором: або дефолт за зобов’язаннями перед кредиторами, або “дефолт за зобов’язаннями перед Америкою: різке скорочення асигнувань на безпеку, підтримку ветеранів, сімей, вчителів та дітей”.

Мінфін стверджує, що ні технічно, ні політично не здатний на пріоритизацію. Може платити або всім, або нікому. Він не має права визначати, які із затверджених Конгресом витрат важливіші й пріоритетніші за інші, і будь-яка спроба добровільно взяти на себе цю функцію захлинеться в цунамі судових позовів.

“Пріоритизація не вирішить проблему стелі держборгу. Пріоритизація означає просто неплатежі за рахунками уряду. Такого не було з 1789 року, – сказала міністр фінансів Йеллен. – Якщо ми перестанемо платити, трапиться економічний та фінансовий колапс”.

Бухгалтерські маневри

Уряд тимчасово призупинив випуск держпаперів на адресу держустанов та фондів, на кшталт пенсійного фонду для бюджетників, та інвестиції доларової частини стабфонду до держпаперів. Такі ” бухгалтерські маневри ” дадуть можливість протриматися до червня, стверджує Єллен.

Боргові маневри

Неможливість збільшувати борг не позбавляє мінфін права випускати нові облігації на суму тих, чий термін погашення підійшов, у день погашення. Інший борговий маневр – випуск облігацій із гігантським купоном, який дозволить отримати гроші зараз, не збільшуючи борг. Обидві пожежні заходи не вирішують проблему фундаментально. До того ж випуск нових боргових паперів у цьому випадку суперечить нехай не букві, але духу закону про стелю держборгу. Загроза судового розгляду демотивує мінфін та підвищує ціну запозичень.

Коли і як все вирішиться

“Усі ці сумнівні маневри не дозволять уникнути хаосу, народженого самим фактом досягнення стелі держборгу”, – пишуть економісти Брукінгського інституту (США) Венді Едельберг та Луїза Шайнер.

“Єдине ефективне рішення – негайно підвищити стелю держборгу, а ще краще – скасувати його “.

“Можна скільки завгодно аналізувати економічні та фінансові аспекти цієї ситуації, але в результаті все зводиться до того, що проблема – політична”, – погоджується аналітик Bespoke Investment Group з макроекономіки Джордж Перкс.

“Політики проблему створили, вони ж її посилили, і тільки вони здатні вирішити її. Тільки політично – іншого шляху немає “, – сказав Перкс у підкасті Bloomberg.

Експерти в один голос кажуть, що бажання продовжиться до останнього. На це вказує і досвід попередніх криз.

США ніколи не доводили до дефолту, але кілька разів були приблизно в поточній ситуації, коли стеля боргу була досягнута, а Конгрес відмовлявся збільшити його. Щоразу стеля в результаті або піднімали, або призупиняли його дію ще до того, як у Мінфіну закінчувалися гроші на оплату 100% рахунків.

Але все одно не обійшлося без наслідків. У 2011 році бій президента-демократа Барака Обами та демократичного Сенату з республіканцями в Палаті Представників тягнувся до останнього. Загроза дефолту була наскільки реальною, що ринки охопила паніка, а кредитний рейтинг США був знижений.

Дефолт – набагато серйозніша проблема, ніж другий відомий тип американської бюджетної кризи, так званий “шатдаун”. У цьому випадку Конгрес просто не виділяє грошей на фінансування бюджетників, і бюрократія частково згортається.

Проте шатдаун торкається лише витрат на держуправління, які не перевищують 25% усіх витрат бюджету. Ні соціальні виплати, ні можливість випускати та рефінансувати борг не обмежуються.

Шатдаунов було вже два десятки, і більшість пройшли непоміченими або тривали не більше одного робочого дня.

“Економічні наслідки шатдаунів – бліда тінь того, що трапиться у разі дефолту за зобов’язаннями уряду через стелю держборгу”, – попередив Білий дім.