Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) опублікував аналітичний звіт “Немає в наявності? Оцінка впливу санкцій на оборонну промисловість Росії”.

У звіті проаналізовано, як західні санкції та експортний контроль впливають на російську оборонну промисловість, здатність Росії вести війну в Україні, а також зможливість Кремля подолати встановлені обмеження.

Звіт описує намагання Росії обійти санкції та кроки, які для цього зроблено. Йдеться про постачання та виробництво зброї та систем, включаючи танки, ракети, літальні апарати, літаки та системи електронної боротьби.

Автори звіту розглядають також обмеження на продаж Росії ключових іноземних компонентів, необхідних для виробництва зброї та для російських оборонних технологій, таких як оптика, підшипники, верстати, двигуни та мікрочіпи.

Експерти зазначають і зусилля Кремля щодо імпортозаміщення.

“Санкції справляють відчутний вплив на Росію, на російську оборонну промисловість. Однак їх не слід розглядати як чарівну паличку, яка закінчить війну чи просто змінить хід подій на полі бою. Вони сприяють деградації оборонно-промислового потенціалу Росії, шкодять її здатності нарощувати виробництво для заміни пошкодженого або знищеного силами України обладнання. Росія також відчуває дефіцит високоякісних іноземних двигунів, оптичних систем, підшипників і мікрочипів, що пояснює її намагання задіювати старіші альтернативи нижчої якості”, – сказав директор Центру CSIS Макс Бергман під час онлайн-дискусії за результатами звіту.

Проте брак обладнання не завадить Москві проводити бойові операції й надалі, – вважає Бергман.

РФ, на його думку, продемонструвала надзвичайну майстерність і стійкість, коли справа дійшла до придбання офіційно заборонених для експорту компонентів. Крім того, у неї досі наявні значні резерви. І на допомогу приходять країни, які бажають постачати до Москви товари та технології подвійного використання (складові яких можна переорієнтувати на користь оборонної промисловості) через мережу незаконних ланцюжків поставок.

“По суті бачимо, що якість російського обладнання падає, тоді як ми сподіваємося побачити, що якість українського обладнання зростає, оскільки вона отримує все більші поставки від партнерів”, – підсумував Бергман.

За інформацією розвідки США, яку цитують у звіті, з лютого 2022 року експортний контроль погіршив здатність Росії замінити понад 6000 одиниць військової техніки. Крім того, ключові об’єкти оборонної промисловості вимушено призупинили виробництво, виник дефіцит критичних компонентів для танків і літаків.

Утім Кремль не демонструє жодних ознак відмови від своєї головної мети — окупації України, тому Захід і надалі коригує власні дії із запровадження найширших на сьогодні санкцій проти РФ, кажуть аналітики.

У висновках звіту йдеться:

• Санкції діють, створюючи дефіцит компонентів вищого класу та примушуючи російське Міноборони заміняти їх менш якісними альтернативами. Зокрема, покладатися на старіші, менш точні ракети.
• Продовження російських ударів по Україні є важливим показником того, що РФ все ще може адаптуватися, перепрофільовуючи різні типи ракет. Здатність Росії продовжувати такі атаки може бути збільшена зусиллями країн-партнерів, таких як Іран чи Китай, чиї поставки запчастин і технологій можуть не бути під впливом санкцій, ініційованих США.
• Зусилля російського уряду придбати мікрочипи провідних світових компаній можуть стати ще більш помітними у 2023 році.
• Росія все ще має надзвичайний ступінь адаптивності до західних санкцій. Російська армія хитро використовує компоненти подвійного призначення.
• Санкції змусили Москву вибрати стратегію більш повільної кампанії на виснаження. Це може бути однією з причин, чому російський уряд і президент Путін представляють цю війну як довгострокову необхідність для безпеки Росії, а насправді – для повільного виснаження українських запасів зброї.
• Є певні докази того, що російський уряд і військові вже виснажені й воліли б, аби цей конфлікт перейшов до завершальної стадії.
• Навіть якби Київ погодився на мирні переговори, залишається незрозумілим, чи обмежить російський уряд свої амбіції щодо регіонів, які він вже окупував, якщо Україна збереже свою прозахідну політичну та військову орієнтацію.
• Поки Кремль зберігає свій нинішній погляд на Україну, очікується, що війна триватиме.

Поки повністю контролювати потік деталей до Росії неможливо, автори звіту пропонують західним політикам продовжувати постачати в Україну високоякісну військову техніку темпами, які перевищують російські темпи виробництва, що ускладнить для Росії ведення війни на виснаження.

Серед інших рекомендацій – виявляти незаконні мережі і, зокрема, осіб, залучених до поточних ухилень від санкцій. “Роблячи це, Сполучені Штати повинні більш активно використовувати свої важелі впливу на пострадянському просторі, у тому числі, у Вірменії, Грузії та Казахстані”, – йдеться у звіті.

Крім того, аналітики радять обмежити будь-які операції з російськими та пов’язаними з Росією оборонними компаніями та їх філіями. Наприклад, запобігати співпраці з дочірніми і афілійованими компаніям “Ростеха”, які займаються цивільною авіацією. А також усунути “лазівки”, які дозволяють деяким західним компаніям імпортувати обладнання до Росії, у відповідності з контрактами, укладеними до впровадження санкцій.

Як повідомляв Голос Америки, деякі підприємства з Китаю, Росії, Узбекистану та Туреччини, всупереч санкціям, купували або намагалися придбати товари, у тому числі, американського походження, необхідні для армії чи оборонної промисловості РФ.

Міністерство торгівлі США наклало торговельні обмеження на 28 таких підприємств.