У перший рік війни Болгарія допомогла українській армії під час “снарядного голоду”. Опубліковані дані про масштаби цих поставок здивували багатьох українців і дозволили по-новому поглянути на відносини з Болгарією.

Велику увагу викликало призначення послом України в Болгарії Олесі Ілащук, яке гаряче обговорювали в соцмережах.

Зараз Росія веде жорстку боротьбу за вплив на Болгарію, яка супроводжується ультиматумами, шпигунством та спробою впливу на Болгарську православну церкву. З невстановлених причин вибухають склади зі зброєю, а відомий болгарський торговець зброєю ледь не став жертвою російських спецслужб.

Болгарія стала одним із центрів протистояння Заходу та Росії на Балканах, яке загострилося під час війни.

BBC Україна розібралася, чому Болгарія стала найважливішою балканською країною для України, як Росія та проросійські сили чинять спротив українсько-болгарській співпраці і як його подолати.

Болгарські боєприпаси в Україні

У січні 2023 року німецьке видання Die Welt опублікувало розслідування про таємну допомогу Болгарії Україні. У статті йшлося, що вже навесні 2022 року українській армії забракло боєприпасів та пального, і на допомогу таємно прийшла Болгарія – одна з двох країн ЄС (разом з Угорщиною), яка відмовилася офіційно надати воєнну допомогу Україні.

Хоча частина болгарського коаліційного уряду виступала проти цього, його очільники Кіріл Пєтков та Асен Васілєв знайшли обхідні шляхи. Через посередницькі фірми болгарські боєприпаси потрапляли в Україну: літаками їх відправляли до Польщі, вантажівками – до Румунії та Угорщини.

“За нашими оцінками, близько третини боєприпасів, необхідних українській армії на ранньому етапі війни, надходило з Болгарії”, – заявив в інтерв’ю Die Welt Кіріл Пєтков.

Пальне з Болгарії виробляли з російської сирої нафти на НПЗ, який належав російському Лукойлу, – його переправляли потягами та автоцистернами через Румунію. За словами Асєна Василєва, на деякий час Болгарія покрила 40% потреб України у дизельному пальному.

“Ми показали, що світ можливий без залежності та страху перед Росією”, – наголосив Пєтков.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив, що “українські компанії та компанії з країн НАТО отримали можливість закуповувати необхідне у болгарських постачальників”.

Рік тому Кулебу відправили у Софію домовитися про постачання боєприпасів, бо це було питанням “життя та смерті”. Кіріл Пєтков погодився зробити все, що можливо, і обіцянку виконав.

“Я там декілька днів був, і навіть болгарські журналісти мене запитували, чому я так непристойно довго там перебуваю. Я поїхав звідти тільки тоді, коли питання було вирішене”, – розповів Кулеба пізніше в інтерв’ю BBC Україна.

Публічно про постачання боєприпасів та пального не повідомляли, у квітні 2022 року Пєтков відвідав Київ і зустрівся з Зеленським, але оголосили лише про ремонт української техніки в Болгарії.

У травні 2022 року парламент Болгарії ухвалив план допомоги Україні, але без озброєнь. 9 грудня 2022 року парламент Болгарії нарешті підтримав надання Україні військової та військово-технічної допомоги. Але рішення досі не втілили.

Таємне постачання боєприпасів, наявність власного оборонпрому та великого арсеналу радянських озброєнь зробило Болгарію найважливішою державою на Балканах для України під час війни.

“Болгарія в часи існування Організації Варшавського договору була найбільшим виробником боєприпасів за межами Радянського Союзу. Вони виробляють багато боєприпасів радянського зразка 122 мм та 152 мм, є багато снарядів на складах. Можна дійсно сказати, що Болгарія врятувала Україну торік”, – наголошує експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Михайло Драпак.

В Болгарії існує потужна оборонна промисловість, представлена як держпідприємствами – “Вазовски машиностроителни заводи” у Сопоті, який виробляє боєприпаси для артилерії та РСЗВ, протитанкові ракети, некеровані авіаційні ракети, а також TEREM, який ремонтує військову техніку, – так і низкою приватних підприємств – EMCO (боєприпаси для артилерії, танків, РСЗВ, мінометів), Samel-90 (бронемашини, системи відстежування дронів, командні машини), Arsenal AD (міномети, стрілецька зброя), Arcus ( мінометні міни, стрілецька зброя), Dunarit (артилерійські та авіаційні боєприпаси) тощо.

2022 року болгарський оборонпром збільшив прибутки утричі – до 4,3 млрд доларів. Euraktiv повідомляв з посиланням на джерела, що непрямий експорт боєприпасів та зброї до України торік склав щонайменше 1 млрд доларів. Але жодних контрактів не було.

Керівник секції Південно-Східної Європи New Geopolitics Research Network Ігор Федик відзначає, що вже зараз на фронті в Україні використовують болгарські боєприпаси. Але в Україні хочуть отримати і частину радянського арсеналу.

“В них є багато радянської техніки на зберіганні – танки Т-72, літаки МіГ-29, ПЗРК, протитанкові комплекси, гаубиці, САУ Гвоздіка. Ми очікували, що танки вони передадуть, але через позицію президента Болгарії Румена Радєва цього не відбувається”, – відзначає він.

Уже кілька місяців триває обговорення передачі Україні винищувачів МіГ-29.

Розкол у суспільстві щодо війни

У болгарському суспільстві існує розкол щодо того, як країна має реагувати на війну Росії проти України. Торік кілька разів відбувалися вуличні сутички між прибічниками допомоги України та прихильниками Росії, наймасовіша – 4 травня 2022 року у Софії, коли ухвалювали план допомоги Україні.

Розкол у ставленні болгар щодо Росії з’явився задовго до війни.

“Понад 30 років Росія викликає розбіжності в суспільстві та політиці. Нині деякі політичні гравці грають на побоюваннях, що Болгарія може бути втягнута у пряму війну проти Москви. Інші наполягають на солідарності з Україною”, – пояснює викладач Oxford School of Global and Area Studies, доктор Дімітар Бєчєв, який є експертом з російської політики на Балканах.

Ось деякі з результатів опитування Eurobarometer у квітні 2022 року:

• 73% болгар симпатизують Україні, 25% таких симпатій не мають;
• 48% вважають Україну частиною Європи, 42% так не вважають;
• 46% вважають винним у війні, перш за все, керівництво Росії, 46% так не думають;
• 44% болгар підтримує санкції проти Росії, 51% проти;
• 55% виступають за фінансову підтримку України, 39% проти;
• 30% виступають за закупівлю та поставку озброєння Україні, 62% проти.

Розколу не було лише щодо гуманітарної допомоги Україні: 90% підтримали.

За даними опитування Alpha Research, у квітні 2022 року 25% болгар позитивно ставилися до Путіна, 61% – негативно.

У лютому 2023 року опитування Alpha Research для Болгарського національного телебачення показало, що 52% болгар занепокоєні безпекою в Європі через російсько-українську війну, 44% – ні.

“Порівняно з іншими європейськими народами, болгари менш прихильно ставляться до України, і в цьому плані вони ближчі до Сербії. Кремлівська пропаганда впала на історично сприятливий ґрунт русофільських суспільних настроїв, досить успішно поширювала дезінформацію, нав’язувала антизахідний наратив. При цьому прозахідна та проукраїнська позиція все ще користується підтримкою більшості”, – відзначає представниця Болгарської спільноти за ліберальну демократію Дімітріна Пєтрова.

Проросійські симпатії активно поширюються деякими політиками та політичними партіями.

Найбільш ворожу позицію щодо України займає ультраправа партія “Відродження” Костадіна Костадінова, яка декларує себе націоналістичною, дружньоб до Росії та критикує США, НАТО, ЄС, ЛГБТ, ромів та вакцинацію.

Саме Костадінов очолював протест проти ковідних сертифікатів, учасники якого намагалися штурмувати парламент Болгарії торік. Він же просував законопроєкт про іноземних агентів, який порівнювали з російським.

“Це найбільш небезпечний гравець не тільки для українсько-болгарських відносин, але й для всієї політичної системи Болгарії. В програмі партії Костадінова вказано, що за 30 років Болгарія просто змінила залежність від СРСР на залежність від Заходу”, – каже Михайло Драпак.

Активісти Відродження вже двічі зривали український прапор з будівлі мерії Софії. Вперше вони це зробили у травні 2022 року. У березні 2023 року це повторив кандидат в депутати від Відродження Атанас Штефанов з криком “Геть з Болгарії, фашисти-українці”.

Костадіну Костадінову після його візиту в Болград на Одещині у березні 2022 року заборонили на 10 років відвідини України.

Принаймні ще одна парламентська партія підтримує мир за будь-яку ціну і виступає проти поставок озброєнь Україні – Болгарська соціалістична партія.

Саме депутати “Відродження” та болгарських соціалістів звернулися до Конституційного суду Болгарії з вимогою визнати неконституційним надання прямої воєнної допомоги Україні.

Натомість підтримують надання зброї Україні консервативна партія ГЕРБ (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”), чий лідер Бойко Борисов очолював уряд Болгарії 10 з останніх 15 років, ліберальна коаліція “Продовжуємо зміни”, яку очолюють Кіріл Пєтков та Асен Василєв, і Рух за права і свободи, за який переважно голосують етнічні турки та частина ромів.

2 квітня 2023 року у Болгарії пройшли вже п’яті протягом останніх двох років парламентські вибори. Але ті політичні сили, які голосують за поставки зброї Україні, не зможуть за їхніми підсумками сформувати уряд через давній конфлікт між ГЕРБ та “Продовжуємо зміни”. Країну ймовірно чекають нові дострокові вибори, а керувати продовжить тимчасовий уряд, призначений президентом Руменом Радєвим.

“Саме він в умовах політичної кризи керує країною”, – відзначає Михайло Драпак.

Велика гра Румена Радєва?

Колишнього командувача ВПС Болгарії Румена Радєва, який став президентом у 2017 році, частина болгар вважає проросійським політиком, хоча сам він це неодноразово заперечував.

“Я генерал НАТО, я перший болгарин, який закінчив військово-повітряну академію в США, і я захищатиму наше євроатлантичне членство навіть більш активними засобами, ніж зараз. І це не означає – йти на війну з Росією”, – заявив він після перемоги на виборах 2016 року.

Втім, для України його публічна політика не є сприятливою.

На саміті ЄС у лютому 2023 року Румен Радєв закликав до миру в Україні і порівняв поставки озброєнь Україні зі спробою “загасити пожежу бензином”, повідомляв Euraktiv.

Згадуючи про ухвалене парламентом рішення надати Україні пряму військову допомогу, президент Болгарії висловив сподівання, що уряд “докладе зусиль, щоб цього ніколи не трапилося”.

Радєв також заявив, що готовий застосувати вето проти санкцій, спрямованих на російську ядерну галузь.

На думку Дімітріни Пєтрової, Радєв де-факто є ключовим проросійським гравцем у Болгарії.

“Його неоднозначні повідомлення ефективно служать російським інтересам. Нещодавно після того, як Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну звинувачення у воєнних злочинах, його запитали, чи Болгарія заарештує Путіна, якщо він відвідає країну (як ми повинні, згідно з міжнародним правом). Радєв відповів, що це безглузде запитання. Чому він просто не сказав “так”, – відзначає вона.

Пєтрова нагадує, що саме тимчасовий уряд, призначений Радєвим, не виконав рішення парламенту про надання Україні воєнної допомоги.

“Разом з президентом, БСП (Болгарська соціалістична партія), “Відродження”, безліч менших єврофобів … під завісою нейтралітету та миротворчості фактично стають на бік Путіна”, – вважає представниця Болгарської спільноти ліберальної демократії.

Водночас експерти вважають, що і Румен Радєв, і керівництво болгарських соціалістів не могли не знати про постачання боєприпасів до України через треті країни.

“Просто вони хочуть зберегти свого виборця, і грають у гру у дипломатичне вирішення конфлікту”, – відзначає Михайло Драпак.

20 березня 2023 року Болгарія не приєдналася до коаліції з 19 країн ЄС, які ухвалили план з поставки мільйону 155 мм артилерійських боєприпасів Україні. Радєв заявив, що Болгарія буде постачати боєприпаси і зброю іншим країнам Європи лише за умови, якщо вони не потраплять в Україну.

Ігор Федик припускає, що канал постачання через треті країни може лишитися відкритим, але гарантій ніяких немає.

“Болгарія вже зіграла важливу роль в допомозі Україні. Але річ в тому, що ця допомога могла бути більшою, якби не позиція президента Радєва. Якби при владі був прозахідний уряд, все б постачалося набагато швидше”, – відзначає Ігор Федик.

Російський вплив у Болгарії багато в чому обумовлений спадком тісних зв’язків з СРСР, коли країну жартівливо називали ледь не 16-ю республікою.

У цей час склалися неймовірно тісні культурні зв’язки, а російська мова була обов’язковою для вивчення в школі. Згідно з опитуванням Eurobarometer у 2012 році, 22% населення країни ще володіли російською – у порівнянні з 25%, які знали англійську, а 14% вважали, що дітям варто її вчити.

“Є історично вкорінене позитивне ставлення до Росії, яку понад 140 років помилково представляли як визволителя та захисника Болгарії”, – відзначає Дімітріна Пєтрова.

“Одними з основних стовпів прокремлівської дезінформації та пропаганди є дуже високий ступінь захоплення ЗМІ в Болгарії в поєднанні з сильними бізнесовими та політичними зв’язками з Росією деяких найбільших корпоративних груп Болгарії, а також все ще живими мережами спецслужб”, – розповідає директор досліджень Центру досліджень демократії доктор Тодор Галєв.

За словами Тодора Галєва, прокремлівська дезінформація охоплює багато тем:

• націоналізм (наприклад, членство в ЄС підриває державний суверенітет),
• енергетика (Болгарія та Європа не можуть вижити без російських ресурсів),
• міграція ( мультикультуралізм підриває європейську цивілізацію, мігранти переслідують економічні цілі),
• ставлення до українців (Болгарія дає гроші українським мігрантам, а не болгарським пенсіонерам, які їх потребують),
• гендер (Захід нав’язує гендерну ідеологію в школах, лише Росія захищає традиційні цінності),
• зовнішня політика (НАТО/США провокують Росію і спричинили війну в Україні, політична та військова перевага Росії).

“Є більше сотні вебсторінок, які видають себе за новинні видання та продукують і поширюють прокремлівську дезінформацію. Крім того, існує кілька онлайн-ЗМІ, які публікують переважно прокремлівську дезінформацію та пропаганду (наприклад, Pogled.info), причому деякі з них є одними з найбільших онлайн-ЗМІ за кількістю користувачів (наприклад, Blitz.bg)”, – відзначає експерт.

Вплив російського посольства та його голови

Важливим інструментом впливу є російське посольство. Його очолює Елеонора Мітрофанова, яка колись була депутаткою Держдуми та членкинею ЛДПР, потім заступницею міністра закордонних справ, представницею Росії в ЮНЕСКО, а до призначення в Болгарію очолювала “Россотрудничество” – установу, яка поширює вплив Росії у світі через програми гуманітарної та культурної співпраці.

У лютому 2022 року після зупинки мовлення RT та Спутник у Болгарії російське посольство назвало болгарських урядовців “євроатлантичними посіпаками”.

В інтерв’ю Die Welt Кіріл Пєтков згадував, що в Росії помітили болгарську допомогу Україні: Газпром повідомив про припинення поставок газу Болгарії – країна замінила їх танкерами зі зрідженим газом з США та азербайджанським газом, поставленим з Греції.

У травні 2022 року почалися кібератаки на енергопостачання та пошту, аби зірвати виплату пенсій. Пізніше російське хакерське угруповання KillNet атакувало урядові сайти “за зраду Росії і постачання зброї Україні”.

22 червня 2022 після виходу однієї з партій з коаліції парламент проголосував за вотум недовіри уряду Пєткова. Окрім кількох політичних опонентів, він звинуватив у відставці російську посолку, яка за його словами стоїть за партією “Відродження” Костадіна Костадінова.

У липні 2022 року в інтерв’ю Times Пєтков заявив, що частина російських дипломатів контактували з болгарськими депутатами, впливали на рішення і роздавали ЗМІ готові для публікації статті.

“Посол, як підозрювалося, грала в цьому активну роль, бо возила політиків на відпочинок до Греції. Все це – повне втручання у внутрішні справи”, – заявив Пєтков.

Речниця МЗС Росії Марія Захарова відповіла, що Пєтков “втомився і забалакався” і у переліку винуватців відставки уряду не вистачає Бетмена та Жінки-Кішки.

Крім того, минулого літа Пєткова оголосив про вислання 70 російських дипломатів з країни через підозри в шпигунстві, російське посольство обмежили до 25 дипломатів та 23 адміністративно-технічних представників.

“Російська сторона повністю спростовує ці звинувачення… Надайте хоча б мінімальні докази… Неможливо так просто ставити ярмо на 70 людях”, – заявила тоді Мітрофанова.

Прем’єр Пєтков відхилив вимогу скасувати рішення, озвучену Мітрофановою, яка погрожувала Болгарії закриттям російського посольства, і заявив, що не дозволить “іноземним дипломатам висувати ультиматуми”.

Росія так і не закрила своє посольство.

“Посольство Росії дуже активно співпрацює з великою кількістю русофілів і прокремлівських організацій, політичних і громадських діячів. Одним з прикладів є нещодавній випадок, коли учні однієї з гімназій міста Варна мусили взяти участь у конференції, організованій русофільськими організаціями, програма якої розпочалася вітальним словом посла Мітрофанової”, – розповідає Тодор Галєв.

За його словами, Мітрофанова дуже активна у відзначення болгарських свят та річниць, особливо щодо звільнення болгарських територій від панування Османської імперії та дій радянської армії на території Болгарії у 1944-1945 роках.

Російське посольство також розгорнуло активну діяльність в соцмережах, які є першоджерелом новин для 40% болгар.

Насамкінець Мітрофанова налагоджує зв’язки з ієрархами Болгарської православної церкви. У грудні 2022 року Болгарію відвідав митрополит РПЦ Антоній, який фактично виконує зовнішньополітичні доручення патріарха Кирила. Антоній зустрівся з ієрархами Болгарської православної церкви та з головою болгарської царської династії, колишнім прем’єром Болгарії (2001-2005) Сімеоном Саксскобургготським, якому подякував за укріплення зв’язків між РПЦ та БПЦ.

Православну церкву України (ПЦУ) Болгарська православна церква досі не визнала.

Російські спецслужби, вибухи та отруєння

Інший аспект російського впливу – діяльність спецслужб.

У березні 2021 року великий резонанс мала справа одного з колишніх керівників воєнної розвідки Болгарії Івана Ілієва, який створив агентурну мережу російських спецслужб у різних відомствах. Його дружина, громадянка Росії, за даними прокуратури, регулярно відвідувала російське посольство, отримувала там завдання та гроші для членів мережі, які збирали дані, зокрема, про діяльність НАТО в країні.

У нещодавньому документальному фільмі журналісти RFERL звернули увагу на таємничу серію вибухів на військових складах та заводах в Болгарії, які відбувалися в Болгарії з 2011 року.

У 2011-2012 роках такі вибухи відбувалися на складах, де зберігалися боєприпаси, які планували експортувати в Грузію, якою тоді ще керував Міхаіл Саакашвілі, що відбудовував армію після війни з Росією у 2008 році.

Восени 2012 року до влади в Грузії прийшла “Грузинська мрія”, а Саакашвілі втратив контроль над урядом.

Серія таємничих вибухів та пожеж у Болгарії відновилася з 2014 року після окупації Криму.

У жовтні 2014 року загинуло 15 людей під час вибуху на приватному воєнному заводі в Горні Лом, де зберігали міни.

У березні-квітні 2015 року двічі відбувалися вибухи на складах ракет військового підприємства ВМЗ Сопот, вже тоді їх називали підозрілими.

У 2020 році болгарська прокуратура звинуватила трьох агентів російського ГРУ в спробі отруєння у квітні 2015 року болгарського торговця зброєю, власника компанії EMCO Еміліяна Гєбрєва речовиною, схожою на “Новачок”.

У квітні 2021 року у Чехії слідство встановило, що вибухи на складах зброї у чеському Врбетіце у 2014 році були організовані співробітниками російського ГРУ, коли на них перебувала зброя, яка мала потрапити в Болгарію до Гєбрєва, а потім, до української армії. Гєбрєв, який довгий час не визнавав поставок зброї в Україну, в листі NYT нарешті їх визнав.

У липні 2022 року відбулася пожежа на складі боєприпасів в Карнобаті, який належить Гєбрєву. В коментарі Guardian він висловив 100% впевненість, що це справа рук ГРУ.

У звіті болгарського Державного агентства з національної безпеки за 2021 рік наголошується, що Росія застосовує в Болгарії усі важелі – від енергетичних, кібератак і роботи спецслужб, – щоб дізнатися таємниці Болгарії та НАТО та зупинити просування альянсу в Чорноморському регіоні.

Масштаб російського впливу показує з якою купою викликів Україна стикається у відносинах з Болгарією і яку велику увагу їм треба приділяти.

Що робити Україні, щоб здобути більшу допомогу Болгарії

На думку Ігоря Федика, Україні треба проводити проактивну політику щодо Болгарії, але її можливості обмежені.

“Є внутрішньополітичні моменти, на які Україна не може вплинути. Саме прозахідні партії Болгарії мають бути активнішими”, – вважає він.

Дімітар Бєчєв вважає, що Україні варто вдатися до “викриття російського впливу на тих, хто закликає до “нейтралітету” та вимагати послідовності тих політиків, які формально виступають проти підтримки України, але насправді йдуть у фарватері західної політики.

“Парламент постановив, що має бути пряма (воєнна. – Ред.) підтримка. Чиніть тиск на Софію, щоб вона виконала свої зобов’язання”, – радить він.

Винонавча директорка “Болгарської спільноти за ліберальну демократію” Дімітріна Пєтрова радить Україні подвоїти зусилля щодо викриття російської дезінформації та протидії кремлівським наративам, а також звертати увагу інших країн НАТО та ЄС на засилля проросійського лобі.

“Україні слід шукати підтримки в міжнародних союзників, щоб інвестувати у зміцнення демократичних цінностей у Болгарії, де продемократична позиція залишається поверховою”, – каже Дімітріна Пєтрова.

Тодор Галєв звертає увагу на те, що для болгар Україна лишається маловідомою країною. Більшість болгар не знають, що в країні працюють українські IT-компанії ( Ciklum, SoftServe, Intellias та інші, які працевлаштовують і болгарських програмістів) та навчаються українські студенти, зокрема з української болгарської громади.

“Для значної частини болгарського населення, яке поділяє сильні націоналістичні настрої, підтримка та права болгарських меншин у сусідніх країнах завжди були дуже важливою темою. Кремлівська пропаганда використала це для антагонізації ставлення болгар до України, поширювала історії про обмеження вивчення болгарської мови в українських школах”, – каже експерт.

“Сприяння більшій кількості культурних та освітніх ініціатив, зокрема щодо болгарської меншини в Україні, може допомогти”, – відзначає Тодор Галєв.

“Будь-який крок на зустріч болгарській меншині буде позитивно сприйнятий в Болгарії”, – погоджується Михайло Драпак.

“Болгарія є важливою для України для протидії російському впливу на Балканах, це країна ЄС та НАТО, і її підтримка є важливою, щоб ми рухалися до цих організацій”, – наголошує він.

Вразлива підтримка України на Балканах

Боротьба за вплив на Балканах стає дедалі актуальнішою для України. Росії не вдалося переломити ситуацію на свою користь, але ризики зростають.

Сербія так і не приєдналася до санкцій проти Росії, сербські найманці воюють на боці Росії, з листопада 2022 року у Сербії запрацювала філія російського телеканалу RT Balkan.

У Греції в травні 2023 року відбудуться вибори, на яких партія Нова демократія прем’єра Кіріакоса Міцотакіса, який підтримує Україну, може втратити більшість у парламенті, а до влади можуть прийти ліві політики, які проти поставок озброєнь Україні.

У Північній Македонії, яка надала Україні військову підтримку танками, літаками та гелікоптерами, Росія вибудовує зв’язки як з лівими, так і з правими опозиційними політиками напередодні виборів 2024 року.

У Чорногорії президентом став дружній до Сербії політик Яков Мілатович, який обіцяє дотримуватися санкцій проти Росії та підтримує участь в НАТО, але невідомо, чи країна надалі надаватиме військову підтримку Україні.

Тож в Україні немає іншого шляху, як робити все для посилення своєї інформаційної присутності на Балканах та протидії російському впливу в регіоні.