Французький президент Еммануель Макрон провів три дні в Китаї в компанії його лідера Сі Цзіньпіна, але не зміг змінити позицію Пекіна щодо Володимира Путіна та війни Росії проти України.
Перша реакція європейських експертів та преси однозначна: візит Макрона пройшов за китайським сценарієм. Сі із задоволенням прийняв пропозиції розширювати зв’язки з Європою на тлі протистояння Китаю з США, а все сказане Макроном про Україну та Росію пропустив повз вуха.
Макрон намагався переконати Сі і особисто, і на публіці. Аж до того, що помітно роздратував китайського лідера, відвиклого від промов у роки ковідної ізоляції, які Сі витратив на зміцнення своєї влади.
На спільній пресконференції Макрон говорив удвічі довше за Сі, зазначило видання Politico. Коли Макрон вирішив звернутися до нього безпосередньо і почав говорити про Україну, Сі не приховував роздратування і навіть кілька разів нетерпляче зітхнув.
Макрон запропонував Сі натиснути на Путіна і “привести Росію до тями”, щоб припинити агресію проти України. Сі ніяк не відреагував на ці слова, жодного разу не згадав Росію, і жодного разу не промовив слово “війна”.
Холодний душ
“Макрону не вдалося переконати Сі Цзіньпіна, – пише французька газета Le Monde. – Він запропонував “шлях до миру”, який поки що більше нагадує глухий кут”.
Видання зазначає, що Макрон не зміг умовити Сі чітко засудити намір Путіна відправити ядерну зброю до Білорусі. Китайський лідер відбувся традиційними загальними словами про нерозповсюдження, мир у всьому світі та повагу інтересів усіх країн.
Ще до візиту експерти говорили, що Макрону і голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, яка його супроводжувала, буде непросто змусити Сі розмовляти з Європою як із самостійним гравцем, а не тінню США – головного суперника Китаю.
Виступи Сі на теми війни та миру на зустрічах з Макроном і фон дер Ляєн були схожі більше на заочну дискусію з американцями.
Навіть стиль подачі наголошував на цьому. Якщо Макрон звертався на “пресконференції” (без питань) особисто до Сі й говорив від себе, то китайський лідер читав папірець, дивлячись перед собою, і на Макрона не обертався, зазначає Politico.
На заклики “привести до тями” Путіна чи утриматися від військової допомоги Сі також не відреагував. А перед візитом європейців нещодавно призначений китайський прем’єр-міністр Лі Цян вирішив провести свою першу телефонну розмову в новому ранзі з російським колегою Михайлом Мішустіним.
У результаті Макрона та фон дер Ляєн зустрічали заголовки в газеті China Daily: “Пекін і Москва поглиблюють зв’язки”.
“Прямо холодний душ”, – цитує Le Monde неназваного французького дипломата.
Сі не піддався шарму Макрона, пише інша французька газета, Les Echos.
“Французький президент підтвердив, що Пекін здатний відіграти найважливішу роль у пошуку шляху до миру, проте жодного руху назустріч з боку Сі помітно не було, – пише газета. – Він не зробив жодного натяку на можливу зміну китайської позиції у справі примирення Москви та Києва”.
Можливо тому, що Китай не вірить у єдність та самостійність ЄС, хоче обговорювати питання світоустрою лише зі США і готовий скористатися кризовим становищем Європи, щоб послабити свого головного суперника, домогтися розширення торгівлі та зберегти доступ до технологій та капіталів, які США прагнуть перекрити.
Розділяй і володарюй
Зближення з ЄС допомогло б Китаю розколоти Захід, згуртований протистоянням російської агресії проти України. Візит Макрона і фон дер Ляєн дав Сі таку можливість, і він нею скористався.
Макрон привіз із собою пів сотні бізнесменів і навіть музиканта Жана-Мішеля Жарра. Вони підписували контракти та домовлялися розширювати культурне співробітництво. Про поглиблення відносин із Францією писала вся китайська преса.
Фон дер Ляєн же виставляли як американську маріонетку, яка не бажає враховувати інтереси не лише Китаю, а й навіть ЄС. Її жорстка програмна промова про те, що з Китаєм дедалі складніше співпрацювати через розворот політики компартії, й не обіцяла їй теплого прийому. І китайці скористалися різницею в риториці Макрона, який не порушував болючої теми Тайваню навіть коли його запитали, і фон дер Ляєн, яка про Тайвань говорила особисто Сі.
“Китай застосував принцип “розділяй і володарюй” до двох лідерів, які приїхали разом, щоб виступити єдиним європейським фронтом”, – пише Politico і зазначає, що Сі спробував навіть представити Макрона як свого союзника у боротьбі зі США, сказавши, що Франція та Китай “спільно протистоять менталітету холодної війни та блокової конфронтації”.
Експерти ще до візиту попереджали, що цим може закінчитися, оскільки 27 країн ЄС не мають спільного і ясного розуміння, де саме проходить межа, за якою зближення Китаю з Росією викличе реакцію ЄС. Більше того, вони поки що не вирішили, якою саме має бути ця реакція.
Все це вселяє в Китай упевненість, що діяти проти нього рішуче готові лише США, а європейцям американці просто порадять підтримати можливі санкції. Тому розмовляти потрібно лише зі США, а з ЄС поки що зміцнювати торгові та фінансові зв’язки.
Шансом похитнути цю впевненість Макрон і фон дер Ляєн не скористалися, впевнена Янка Ортель, голова азійських досліджень у центрі European Council on Foreign Relations (ECFR).
“Якби вони приїхали без делегації бізнесменів, вони б надіслали несподіваний і чіткий сигнал Пекіну: для Європи зараз немає нічого важливішого за агресію проти України. Бізнес зачекає”, – пише вона.
“Виходить, це не так. Головне, щоб європейські лідери не лестили собі й не вдавали, що зробили все, що в їхніх силах, щоб змусити Пекін змінити курс. Вони навіть не починали”.
