Згідно з опитуванням, проведеним в Іраку, більшість жителів країни вважають, що жити стало гірше після вторгнення США у 2003 році. Опитування збіглося з 20-ю річницею повалення президента Саддама Хусейна, пише BBC.
У лютому некомерційна міжнародна організація Gallup International провела опитування у всіх 18 мухафазах Іраку серед репрезентативної вибірки з 2024 дорослих мешканців.
Відповідаючи на запитання про поточний стан Іраку порівняно з тим, що було до американського вторгнення, 60% респондентів відповіли, що воно погіршилося, а 40% покращилось.
Шиїтська арабська більшість Іраку стала політично впливовою після 2003 року, що породило невдоволення серед арабів-сунітів, курдів та інших меншин.
Цей міжконфесійний розкол видно в опитуванні: більшість мусульман-сунітів, близько 54%, вважають, що за Саддама Хусейна життя було кращим.
Тим часом 29% опитаних вважають, що метою вторгнення було повалення режиму Саддама Хусейна. Інші причини, такі як обслуговування інтересів американських оборонних підрядників, боротьба з тероризмом та встановлення демократії в Іраку, рідше фігурували у відповідях.
Коли вторгнення під керівництвом США провалилося, впливу набули сектантські ополчення. Сусідній Іран також побачив у цьому можливість посилити вплив в Іраку, тим більше що 60% населення Іраку становлять мусульмани-шиїти, яких тривалий час пригнічували за Саддама Хусейна.
З появою “Ісламської держави” (організацію визнано терористичною та заборонено в багатьох країнах), яка знайшла підтримку серед сунітського населення на півночі країни, у 2014 році боротьба за Ірак відновилася. Багдад отримав потужну військову підтримку США та союзників, і у 2018 році ІД вдалося розгромити. З того часу в країні відновилася подібність до стабільності.
За даними опитування, іракці розходяться у думках щодо майбутньої участі США у житті країни. Чисельність американських солдатів в Іраку досягла максимуму майже 170 тис. осіб у 2007 році, а сьогодні становить близько 2500 військовослужбовців.
Респонденти, які проживають у південній частині Іраку, виступають за негайне виведення американських військових, тоді як жителі північної частини, включаючи іракський Курдистан, вважають, що певна присутність США необхідна.
Приблизно 75% опитаних іракських шиїтів розцінюють прихід сил коаліції як погане явище.
Багато хто з них покладає свою надію на Росію як політичного союзника та партнера у сфері безпеки. З огляду на тісні стосунки між Тегераном та Москвою, у цьому нестабільному регіоні таке ставлення не дивне.
В економічному плані Китай останніми роками відіграє більш помітну роль на Близькому Сході, незважаючи на те, що регіон традиційно знаходиться під парасолькою безпеки США.
Нещодавно Пекін оголосив про розряд відносин між Іраном і Саудівською Аравією, які погодилися відновити дипломатичні відносини.
Але молодь бачить майбутнє у похмурому світлі – про це свідчить громадський рух “Тішрин” (“Жовтень”), який розпочався на вулицях Багдада у 2019 році і був жорстоко пригнічений.
У той час як 47% опитаних іракців хочуть залишитися та побудувати нову країну, кожен четвертий респондент хоче виїхати.
А якщо розподілити ці дані за віком, то серед молодших картина виглядатиме ще гірше. Майже кожен третій іракець віком від 18 до 24 років хоче виїхати з країни, що можна трактувати як звинувачення на адресу політичного класу країни та свідчення давньої проблеми корупції.
Неназваний учасник опитування сказав: “Все більше іракської молоді, особливо чоловіків, які живуть у Багдаді, бачать для себе найкраще майбутнє за межами країни”.
Складну ситуацію в Іраку неможливо описати лише статистичними методами.
Для мільйонів іракців останні два десятиліття були відзначені травмами та потрясіннями. Однак зараз з’являється нове покоління, яке успадкувало тягар минулого і водночас прагне збудувати краще майбутнє.
Щонайменше 40% населення Іраку молодше 15 років, і це молоде покоління, схоже, віддає перевагу економічній безпеці та можливостям працевлаштування, але водночас прагне миру та стабільності.
Є надія, що іракські лідери та їхні закордонні союзники впораються із цим завданням.