Французький парламент у понеділок з мінімальною перевагою відхилив обидва вотуми про недовіру уряду країни на чолі з прем’єр-міністром Елізабет Борн. Депутати від опозиційних партій запустили процедуру після того, як президент Еммануель Макрон минулого тижня вирішив ухвалити спірний закон про пенсії без голосування у нижній палаті парламенту.

Перший вотум, висунутий невеликою групою центристів із фракції Liot, не дістав підтримки всього дев’яти депутатів до необхідної більшості 287 голосів.

Проти другого вотуму, ініційованого ультаправою партій Марін Ле Пен, виступили більшість членів парламенту. За цю пропозицію висловилися лише 94 із 577 депутатів.

Відхилення парламентом вотумів недовіри означає, що тепер закон про підвищення пенсійного віку з 62 до 64 років набирає чинності.

Голосування пройшло на тлі масових протестів, що тривають по всій країні. У багатьох містах демонстранти у вихідні перекривали дороги, а в Парижі демонстрації переросли в заворушення: протестуючі почали підпалювати сміття, і поліція застосувала сльозогінний газ.

Французькі активісти вже близько півтора місяця виходять на демонстрації проти пропозиції збільшити пенсійний вік – ключову реформу для президента Еммануеля Макрона, вкрай непопулярну в країні. Макрон наполягає, що без цих змін пенсійна система не зможе залишатись на плаву через старіння населення.

У четвер невдоволення посилилося через те, що президент Макрон вирішив перестрахуватися і попросив прем’єр-міністра Елізабет Борн ухвалити закон без голосування, скориставшись особливим правом, прописаним у французькій конституції.

Раніше того ж таки дня на підтримку закону проголосував Сенат, верхня палата парламенту Франції. Але замість голосування у нижній палаті – Національній асамблеї, прем’єр-міністр Борн оголосила, що задіяє параграф 3 статті 49 Конституції, і закон ухвалюється автоматично.

“Ми не можемо грати в рулетку про майбутнє пенсійної системи, ця реформа потрібна”, – заявила в парламенті прем’єр-міністр Борн.

Винести уряду вотум недовіри – це єдиний спосіб зупинити соціальний та політичний хаос у країні, заявив депутат-ветеран Національної асамблеї Шарль де Курсон, один із авторів першого вотуму про довіру, висунутого групою центристів із різних партій.

Другий вотум ініціювала партія Національного об’єднання Марін Ле Пен.

Більшість аналітиків передбачали, що парламент проголосує проти оголошення недовіри уряду.

Для перемоги авторам ініціативи потрібно було б заручитися підтримкою абсолютної більшості, тобто мінімум 287 депутатів парламенту, включаючи багатьох представників правоцентристської партії “Республіканці”. Але лідер цієї партії Ерік Кіотті закликав своїх депутатів голосувати проти.

За словами Кіотті, використання параграфа 3 статті 49 Конституції стало результатом багатьох років політичних провалів. Але при цьому він наголосив, що не вважає вотум недовіри вирішенням проблеми.

У разі висловлення парламентом недовіри уряду у президента Макрона було б два шляхи: або відправити у відставку весь кабінет разом із прем’єр-міністром, або розпустити Національну асамблею та оголосити позачергові загальні вибори, хоча цей варіант аналітики називали малоймовірним.

Передвиборна обіцянка Макрона

Згідно з резонансною реформою вік виходу на пенсію у Франції має збільшитися з 62 до 64 років, а необхідний для цього стаж роботи – з 41,5 до 43 років.

Цей закон дуже важливий для Макрона. Його передвиборна кампанія минулого року була заснована на обіцянці зробити економіку країни більш конкурентоспроможною у світі, включаючи заяви про те, що Франція має більше працювати.

Перемігши на виборах у червні 2022 року без суттєвої переваги, партія Макрона не набрала більшості голосів у парламенті, і зараз президент очолює центристський уряд меншості. Його авторитет у країні висить на волосині, і невдача в парламенті стала б для Макрона найсильнішим політичним ударом.

При цьому пенсійна реформа є вкрай непопулярною серед жителів країни. За опитуваннями громадської думки, з нею категорично не згодні близько двох третин французів.

За останні півтора місяці у Франції пройшла хвиля страйків держслужбовців, працівників транспорту, нафтовиків, вчителів та співробітників портів.

Наймасовіші протести відбулися 7 березня, коли на вулиці французьких міст, як великих, так і невеликих, вийшло близько 1,3 млн осіб.

А через страйк сміттярів у Парижі на вулицях столиці зібралися купи неприбраних чорних мішків, що виснажують сморід і приваблюють щурів.

Нинішній вік виходу на пенсію у Франції у 62 роки – найнижчий у Західній Європі.

Навіть будучи піднятим до 64 років, він все одно залишиться одним із найнижчих на континенті. Для порівняння – пенсійний вік в Італії та Німеччині становить 67 років, у Великій Британії – 66, в Іспанії – 65.