Якщо раніше заклики до зменшення підтримки України у США були лише поодинокими і нерепрезентативними, то тепер такі настрої зростають і загрожують розколоти єдність Заходу щодо підтримки України, пише американське видання Washington Post.
“Лідери моєї партії в переважній більшості підтримують сильну, залучену Америку та міцний трансатлантичний альянс, – заявив лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл на Мюнхенській конференції з безпеки минулого місяця. – Не дивіться на Twitter. Подивіться на людей при владі”.
Але поза межами владних коридорів картина виглядає іншою. Хоча між законодавцями-республіканцями та демократами у Вашингтоні існує широка двопартійна згода щодо України, опитування показують, що дедалі більше американських республіканців скептично ставляться до важливості України для Сполучених Штатів та вважають, що США зробили достатньо для підтримки Києва та мають цю підтримку зменшити. Також вони не заперечують проти того, що Україна має поступиться Росії частиною своєї території, якщо це пришвидшить досягнення миру.
І люди з такими поглядами незабаром цілком можуть опинитися при владі у США, пише WP. У понеділок увечері губернатор штату Флорида Рон Десантіс назвав вторгнення Росії в Україну “територіальною суперечкою”, яка не становить “життєво важливого національного інтересу”. Такі погляди відображають консенсус серед правих виборців, які, здається, давно позбулися антикремлівської ворожості колишнього президента і героя консерваторів Рональда Рейгана.
Десантіс офіційно не оголошував про свою кандидатуру на вибори президента 2024 року, але ця його заява є ще однією ознакою того, що він таки збирається балотуватися. Багато хто розглядає його як найбільш вірогідного основного суперника колишнього президента Дональда Трампа, який давно висловлював симпатії до президента Росії Володимира Путіна та критикував підхід адміністрації Байдена до підтримки України. Зокрема він виступав за переговори щодо перемир’я між Україною та Росією і казав, що буде готовий дозволити Росії захопити частину України, пише американське видання.
Це суперечить стандартній лінії президента Байдена та його європейських союзників, які пообіцяли продовжувати військову допомогу Україні так довго, як це буде необхідно. Також вони відзначали, що Україна сама має визначити, на яких умовах може бути досягнуто перемир’я.
Таку риторику вітають українці та їхні європейські партнери, а також критична маса зовнішньополітичного істеблішменту у Вашингтоні. Але це не відкидає необхідності більш жорстких та прагматичних розмов про тривалість війни, здатність виснаженого українського війська забезпечити максимальну перемогу та ризик ширшої ескалації з Росією, яка має ядерну зброю, вважає WP.
У своїй заяві Десантіс застеріг від будь-яких кроків, які ще більше втягнуть Сполучені Штати в конфлікт і спровокують зіткнення з Кремлем – зокрема, надання Україні винищувачів і ракет великої дальності. Він також відкинув перспективу зміни режиму в Москві.
Загальний скептицизм Десантіса щодо західного підходу до війни в Україні ставить його в один ряд з ультраправими політиками у Європі. Деякі, як-от колишній прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, чия партія входить до правлячої коаліції в Римі, звинувачували у провокуванні російського вторгнення Київ і президента України Володимира Зеленського. Інші, як-от лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, хочуть зупинити постачання зброї та негайно припинити вогонь, закликаючи до “миру”, який, на думку критиків, грає виключно на руку Росії.
І хоча Десантіс зараз позиціонує себе як пряму протилежність Байдена, між його позицією та позицією адміністрації чинного президента США може бути не така велика різниця, як здається на перший погляд, вважає Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Хоча Байден у минулорічній промові сказав, що Путін “не може залишатися при владі”, Білий дім відтоді змінив риторику і не проводить політики зміни режиму, а також категорично відмовився від безпосередньої участі США в конфлікті. Адміністрація Байдена також уникала надання Україні цілої низки далекобійної зброї, яка могла б загрожувати глибшою конфронтацією з Росією, і ясно дала зрозуміти Києву, що Сполучені Штати, можливо, не зможуть забезпечувати військову допомогу безкінечно.
“Між Десантісом і Байденом є реальні розбіжності, – цитує WP Вертхайма. – Десантіс говорить про те, що ставки в Україні значно нижчі, ніж це робить Байден. Здається, він більш відкритий до скорочення військової допомоги та підтримки припинення вогню, яке теоретично можуть нав’язати Україні”. Але водночас експерт додає, що підтримка Байдена України також має свої обмеження – “і про ці обмеження не варто забувати, навіть якщо максималістська риторика Байдена їх іноді затьмарює”.