Правляча партія «Грузинська мрія» заявляє про бажання інтегруватися в ЄС «з гідністю»
Внаслідок масштабних акцій протесту, які тривали кілька днів у Грузії, влада країни відкликала два законопроекти щодо регулювання ЗМІ та НУО. Проте риторика представників грузинського керівництва не змінюється. У правлячій «Грузинській мрії» наполягають на тому, що законопроекти про іноагентів лише забезпечили б «прозорість» щодо фінансування неурядових організацій та медіа. У партії влади стверджують, що, реально, молодь та інші, «щирі» громадяни, які брали участь у протестах, були введені в оману «радикальними силами», які нібито насправді хочуть створити «хаос» у країні, змінити владу , залучити Грузію у війну з Росією та відкрити в країні «другий фронт»
Причому грузинський прем’єр Іраклій Гарібашвілі вважає, що у розв’язанні війни на території Грузії зацікавлений Київ, а також європарламентарії, які часто виступають із критикою грузинського керівництва з різних питань.
При цьому Гарібашвілі заявив, що ухвалене владою рішення про відкликання спірних законопроектів було «найправильнішим і найрозумнішим рішенням для держави».
“Таким чином, з одного боку, ми безумовно показали, що нікому не дозволимо щось дестабілізувати, внести в країну безлад і хаос, а потім розв’язати “другі фронти” та тисячу мерзотів”, – заявив прем’єр.
Українська влада негайно відреагувала на звинувачення грузинського прем’єра і в чергове їх спростувала, заявляючи, що грузинське керівництво, включаючи Іраклія Гарібашвілі, «майже дослівно повторює тези російської пропаганди».
Примітно, що раніше, 9 лютого, про співзвучність заяв «Грузинської мрії» із російською пропагандою заявила і президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Держдеп США, як і посольство Сполучених Штатів у Грузії, неодноразово спростовували звинувачення грузинської влади про нібито зацікавленість США у «відкритті другого фронту» в Грузії. При цьому посол Сполучених Штатів у Грузії Келлі Дегнан зазначила раніше, що протягом останнього часу в Грузії йде кампанія, яка «намагається підірвати міцне партнерство між Грузією та Заходом».
“Грузинська мрія” заперечує свою антизахідну спрямованість. Як заявив 17 березня генеральний секретар партії влади, мер Тбілісі Каха Каладзе, євроінтеграція є “дуже значущою” метою для Грузії, але при цьому, як зазначив Каладзе, “нам важливо зберегти гідність”.
«Бути рабом будь-кого не годиться, чи то росіяни, чи європейці, чи американці», – заявив 17 березня мер Тбілісі.
Політолог Гія Хухашвілі вважає, що як антизахідна риторика «Грузинської мрії», так і звинувачення щодо прагнення Києва та Заходу відкрити в країні «другий фронт» є частиною спроби правлячої еліти «синхронізувати грузинську реальність із російською». Тобто, за словами експерта, головною цінністю, проголошеною «Грузинською мрією», є стабільність, а загроза цієї стабільності, згідно з урядовою пропагандою, походить від Заходу.
Аналогічні послання чути і в Росії, зазначає експерт: наприклад, нібито НАТО та західний світ воюють проти православ’я, російських традицій, цінностей тощо.
«Чи є зближення з Росією свідомим вибором “Грузинської мрії” чи це результат певних обставин – значення не має. Важливим є результат, а він у наступному: політична машина працює на синхронізацію Грузії з Росією, російська м’яка сила глибоко запустила коріння в нашій країні, це економічна залежність від РФ, що зростає, демографічна експансія і так далі. Грузинська влада на словах прагне ЄС, але насправді повним ходом йде злиття практично всіх сфер з російськими», – вважає Хухашвілі.
У контексті «синхронізації» з Росією розглядає Хухашвілі та наміри «Грузинської мрії» запровадити закон про іноагентів, аналогічний російському закону, після набуття чинності яким у РФ були змушені припинити роботу незалежні НУО та ЗМІ. Те, що в Грузії це не вийшло через масштабний протест, що спалахнув, експерт розцінює як «тактичний відступ» правлячої сили. Хухашвілі переконаний, що вектор «Грузинської мрії» залишається тим самим, тобто. антизахідним, і що, швидше за все, партія влади, як він вважає, готується до реваншу.
Все це відбувається на тлі «слабкої опозиції», яка, як каже Хухашвілі, дистанційована від населення та його потреб, і в результаті надає «виключно сприятливі умови» для «Грузинської мрії», яка має більше ресурсів і, насамперед, адміністративних.
«За “Грузинську мрію” голосують не тому, що її поважають чи їй вірять, просто обирають між поганими та тими, хто ще гірший. Партія влади розпоряджається адмінресурсами, і це допомагає їй здобути якісь окуляри в очах електорату. Поки що складно сказати, що відбудеться в період до наступних виборів у 2024 році. Але те, що можна сказати з достовірністю – це те, що в Грузії вже мало хто має ілюзії щодо “Грузинської мрії”», – резюмував експерт.
Нагадаємо, що за результатами чергового дослідження, проведеного в Грузії з 3 по 20 грудня американською неурядовою організацією «Національно-демократичний інститут» (NDI), з усіх політичних сил у Грузії найбільше прихильників було у правлячої партії.
Зокрема, незважаючи на те, що 39% учасників дослідження заявили, що не мають нічого спільного з жодною з партій, 25% опитаних NDI сказали, що найближчою партією за поглядами вважають правлячу «Грузинську мрію», 6% – партію екс- президента Михайла Саакашвілі «ЕНД» і ще 13% назвали інші партії.