Варшава розпочинає найбільше за останні 50 років переозброєння.
Для капітана Марека Адам’яка і військовослужбовців 11-го артилерійського полку Польщі Різдво прийшло рано. Його підрозділ, що дислокується неподалік від російського кордону, вже давно бореться із застарілим озброєнням. Але в середині грудня вони отримали 24 самохідні гаубиці K9 південнокорейського виробництва, які можуть вражати цілі на відстані до 34 миль, що надало полку нові смертоносні можливості.
“Як артилерійський офіцер я дуже радий новому обладнанню, – сказав капітан Адам’як в інтерв’ю The Telegraph. – Ми можемо краще маневрувати, ми можемо стріляти з будь-якого місця. Немає такого місця, звідки б ми не могли стріляти. У нас було багато старої артилерії, але тепер у нас є дуже нове озброєння”.
З огляду на війну, що відбувається в сусідній Україні, це додало їм впевненості, що якщо конфлікт підійде до їхнього порогу, вони матимуть зброю, щоб дати відсіч. “Ми бачимо, як українці використовують артилерію, що вони повинні діяти дуже швидко: вступати в бій, стріляти і рухатися далі”, – сказав він.
24 гармати, якими зараз опікується його полк, – це лише верхівка масштабної програми оборонних витрат Польщі.
Під впливом війни по сусідству і зростаючого страху, що Польща може одного дня опинитися під прицілом Кремля, який прагне повернутися до часів, коли Російська імперія простягалася до річки Вісла, польський уряд сповнений рішучості озброїтися – і якнайшвидше.
Цього року вона витратить на оборону 4% свого ВВП, що вдвічі перевищує вимоги НАТО і зробить Польщу найбільшим видатником на оборону в Альянсі в перерахунку на душу населення.
Деякі з угод на постачання нового обладнання були укладені ще до війни в Україні, коли Польща, вже усвідомлюючи російську загрозу, почала модернізувати свої збройні сили, все ще обтяжені великою кількістю техніки радянських часів. Але путінське вторгнення прискорило цей процес, а також призвело до підписання низки нових контрактів.
“Злочинний напад Російської Федерації на Україну і непередбачуваність Путіна означають, що нам потрібно ще більше прискорити модернізацію обладнання, – заявив Маріуш Блащак, міністр оборони Польщі, в інтерв’ю порталу Defence24. – Для Польщі дуже важливо якнайшвидше підвищити рівень безпеки. Ми можемо зробити це, лише створивши сильну армію. Достатньо сильну, щоб стримувати будь-якого потенційного агресора від рішення про напад”.
Ніхто не може сумніватися в амбіціях Польщі.
Для початку вона замовила 1000 основних бойових танків K2 у Південній Кореї і 250 нових танків M1A2 SEPv3 Abrams у США. Це перетворить Польщу на власника найбільшого в Європі танкового флоту, який перевершить флот Великої Британії, що налічує 227 танків.
Її артилерія буде посилена прибуттям 600 установок K9, 18 пускових установок HIMARS з 9000 ракет і 288 РСЗВ K239 Chunmoo MRL з Південної Кореї.
Понад 1000 бойових машин піхоти Borsuk польського виробництва доставлять польські війська в бій, а повітряне прикриття забезпечать 96 гелікоптерів AH-64E Apache, придбаних у США, і 48 бойових літаків FA-50, які зараз замовлені у Південній Кореї.
“Ми змінюємо наше обладнання дуже, дуже швидко, – сказав капітан Адам’як. – Це справді революція, а не еволюція”.
Все це буде підкреслено планами подвоїти чисельність польської армії до 300 тисяч осіб, що перетворить Польщу на найбільшу за чисельністю особового складу військову потугу Європи на захід від України.
Також ведуться переговори про будівництво “великого збройового заводу” у співпраці з Великою Британією, частково для того, щоб допомогти виробляти і ремонтувати техніку і зброю для України. Однак це обладнання має високу ціну. Польща переживала роки економічного зростання, і, за прогнозами, ВВП зростатиме і цього року попри економічні наслідки війни в Україні, тож ціна її щедрих витрат на оборону буде значною.
До 2035 року Польща планує витратити на озброєння близько 85 млрд фунтів стерлінгів (понад 100 млрд доларів), а цьогорічний оборонний бюджет становить рекордні 97 млрд злотих (майже 21 млрд доларів). Такий рівень витрат не позбавлений ризиків.
“Я боюся, що всі ці витрати можуть виснажити бюджет, якщо ними не управляти належним чином, – сказала Магдалена Якубовська, експертка з питань оборони і віцепрезидентка фонду Res Publica-Visegrad Insight, який займається дослідженням центральноєвропейської політики. – Громадськість може не знати про те, що, можливо, доведеться скоротити певні цивільні проєкти. Ми мали стабільне економічне зростання протягом останніх кількох років, але зараз ми близькі до рецесії. Якщо ми не підтримаємо економіку грошима ЄС (з фонду відновлення після пандемії), яких ми досі не отримали, то ситуація може стати критичною”.
Європейська комісія відмовила Польщі у доступі до близько 36 млрд фунтів доларів у вигляді грантів і дешевих кредитів з Фонду постпандемічного відновлення та стійкості ЄС через суперечку щодо верховенства права. Польський уряд запровадив законодавство, яке могло б вивести ситуацію з глухого кута, але поки що гроші залишаються недосяжними.
Щоб допомогти Польщі, минулого року Конгрес США схвалив виділення 288,6 млн доларів на військове фінансування для “стримування і захисту” від зростаючої загрози з боку Росії. Гроші допоможуть, але в умовах інфляції в Польщі на рівні близько 17% й уповільнення економічного зростання оборонний бюджет може бути важко виконати.
Попри це Якубовська додала, що поки що поляки готові взяти на себе фінансовий тягар: “Можливо, через те, що війна не за горами, поляки усвідомлюють, що заради національних інтересів потрібно чимось жертвувати. Якщо люди бояться війни, значить, вони це розуміють”.
Міжпартійна підтримка військових витрат, схоже, збережеться і надалі, попри глибокі і часто запеклі політичні розбіжності в Польщі. Усвідомлюючи загрозу з боку Росії, опозиційні партії здебільшого погодилися з необхідністю для Варшави витрачати кошти, щоб уникнути долі свого сусіда.
Восени Польща піде на вибори, і питання оборони і того, хто може найкраще захистити країну, без сумніву, стане передвиборчим питанням.
“Я багато разів говорив, що краще бути в боргах і навіть скорочувати бюджет в інших сферах, ніж бути окупованим, – заявив на початку цього року Ярослав Качинський, лідер правлячої партії Польщі “Право і справедливість”, якого багато хто вважає найвпливовішим політиком в країні. – Той, хто бачив, що відбувається в Україні, не повинен мати в цьому жодних сумнівів”.