Протистояти та реформувати: українська демократія після року війни

Кандидатство України в ЄС означає, що країна має не лише зберегти свої демократичні інституції в умовах тотальної війни, але й реформувати та зміцнити їх.

Україна далеко не єдина демократична країна, яка зіткнулася з війною. Дійсно, у 20- му столітті багато держав зазнали як нападів, так і вторгнення в інші, зберігаючи при цьому свою демократичну практику. Але український випадок унікальний. Незабаром після повномасштабного вторгнення Росії Україна подала заявку на отримання статусу кандидата в ЄС, а згодом і отримала. Це означає, що країна мала не лише зберегти, а й фактично розвинути свої демократичні інститути, протистоячи агресії Росії.

Європейська комісія виклала рекомендації щодо реформ, необхідних для продовження кандидатури України. Це, зокрема, зміни в деяких центральних інститутах судової влади, зокрема у відборі суддів до Конституційного суду, а також антикорупційні реформи. Але воєнний стан обмежує можливості законодавчої та виконавчої влади України здійснювати деякі реформи, якщо це може поставити під загрозу національну безпеку. Як влада справлялася з цим за останній рік? І чи продемонстрували демократичні інститути України такий же вагомий прогрес і стійкість, як і її збройні сили?

Судова влада, конституційний суд і боротьба з корупцією

Близько половини рекомендацій Європейської комісії зосереджені на судовій системі та верховенстві права. Головне завдання – підвищити прозорість відбору суддів Конституційного Суду та забезпечити відсутність політичного впливу на процес.

Реформа в цій сфері почалася після Революції Гідності в Україні в 2014 році. Але до війни це зупинилося в обох органах, відповідальних за перевірку, наймання та переслідування суддів. У 2019 році Вищу кваліфікаційну комісію суддів України було розпущено президентом Володимиром Зеленським через низьку ефективність процедур перевірки та відбору. Потім, за кілька днів до повного вторгнення, 10 із 15 членів Вищої ради юстиції України, яка регулює судову систему, подали у відставку у відповідь на перевірку їх власної доброчесності, паралізувавши цю установу.

Але за останній рік судова реформа повернулася в русло. У грудні 2022 року Верховна Рада України ухвалила законопроект, який визначає порядок відбору суддів Конституційного суду. Консультативний орган Ради Європи з питань конституційного права – Венеціанська комісія – тоді запросила поправки, які уряд пообіцяв надати в терміновому порядку. Крім того, у січні 2023 року Вищу раду відновили, і очікується, що цієї весни вона обере нових членів вищої кваліфікаційної комісії.

Корупція викликає серйозне занепокоєння для міжнародних партнерів України, які надають значне фінансування для підтримки економіки, війська та інфраструктури країни.

Судова система України відіграє центральну роль у боротьбі з корупцією. Це викликає серйозне занепокоєння для міжнародних партнерів України, які надають значне фінансування для підтримки економіки, війська та інфраструктури країни. Минулого року Україна зробила значний і довгоочікуваний крок вперед, призначивши нового генерального прокурора в антикорупційній прокуратурі. Результати були відчутними: за другу половину 2022 року у співпраці з НАБУ прокуратура провела рекордні 300 розслідувань. Цього тижня відбулося призначення нового директора НАБУ, який має надалі зміцнювати співпрацю між двома органами та сприяти утвердженню їхньої політичної незалежності. Продовження реформ може призвести до ренесансу боротьби з корупцією в Україні, потенційно вперше притягнувши до відповідальності деякі з найвідоміших компаній і олігархів країни.

Парламент (Верховна Рада)

У 2014 році змінена Конституція України технічно підвищила статус парламенту вище статусу президента. Тому належне функціонування Верховної Ради має вирішальне значення для збереження української демократії. Більшість народних депутатів залишилися в Україні після повного вторгнення та продовжували виконувати свої обов’язки; законодавча влада ніколи не припиняла функціонування. Фактично за минулий рік розглянуто понад 1700 законопроектів. Він також відіграв важливу роль у виконанні рекомендацій Європейської комісії шляхом розробки та ухвалення необхідних законопроектів. 

Тим не менш, деякі передові практики постраждали. Зазначимо, що на період воєнного стану Верховна Рада припинила оприлюднювати порядок денний та транслювати засідання. Уряд обґрунтовує це необхідністю приховати від ворога їх час, місце та зміст. Деталі розглянутих у парламенті законопроектів стають доступними лише після їх офіційної публікації, що залишає у громадськості та зацікавлених сторін дуже мало механізмів для запобігання ухваленню сумнівних законів. Таким чином, за останній рік прозорість постраждала – незважаючи на продуктивність парламенту та відданість реформам.

Вибори до Верховної Ради заплановані на осінь 2023 року. Але Конституція України не дозволяє проводити вибори в умовах воєнного стану. Час цих виборів матиме вирішальне значення: якщо вони відбудуться відразу після війни, це поставило б опозиційних кандидатів у невигідне становище, але ще більше затягування призвело б до більш тривалого мандату нинішнього парламенту, який можна було б використати для консолідації його влади. Крім часу, зараз в Україні є 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб і 7,8 мільйона біженців за кордоном. Це потребуватиме значних зусиль, щоб забезпечити їм рівне право голосу та доступу до виборчих дільниць.

Крім того, внаслідок реінтеграції деокупованих територій у демократичні процедури виникають численні етичні та правові дилеми. Наприклад, питання про те, чи швидко надавати виборчі права людям, які жили в окупації з 2014 року або переїхали на ці території з Росії, ймовірно, потребуватиме значного обговорення в Україні, включно з міжнародними правозахисними організаціями. Парламентське обговорення законодавства щодо цих питань буде складним і потребуватиме непростих компромісів.

Президент і його офіс

Зеленський став символом української мужності та стійкості, що, безсумнівно, допомогло політичній системі України пережити шок від вторгнення в лютому 2022 року. На міжнародному рівні його керівництво запевнило союзників України в безперервності політичного функціонування країни. Зараз в Україні більше року діє воєнний стан – і Зеленський жодного разу не переступив своїх конституційних обов’язків.

Офіс президента відігравав центральну роль у створенні мережі підтримки країни та налагодженні тісних контактів з урядами її союзників. Проте функції та структура цієї інституції не визначені в конституції, що викликає деякі занепокоєння щодо кола обов’язків, які вона взяла на себе. Указом Президента України Офіс визначено як дорадчий орган. Але на практиці його голова є другою за владою особою в Україні, а інші члени іноді дублюють функції міністрів – особливо у зовнішніх відносинах. Деякі члени навіть представляли, що Україна веде переговори з Росією. Ця неоднозначність виникла ще до війни і потребувала вирішення протягом десятиліть, але значення іміджу президента для військових зусиль може поглибити проблему, чим довше триватиме війна.

Тим не менш, українська демократія явно витримує агресію Росії – і навіть зуміла просунутися в деяких сферах. Однак чим довше триватиме війна, тим важче буде зберігати демократичні практики в країні. Союзники України не можуть гарантувати майбутнє демократії в країні, але вони можуть допомогти уникнути тривалої війни, надаючи Києву подальшу військову підтримку. Тільки це може прискорити звільнення українських територій і припинення обмежень воєнного стану.

Автор: Маргарита Хвостова – є запрошеним співробітником програми Wider Europe Європейської ради з міжнародних відносин. Її дослідження зосереджені на питаннях безпеки та оборони, прав людини, демократичного розвитку та інтеграції України до структур ЄС і НАТО.

Джерело: ECFR (Європейська рада з міжнародних відносин).

Європейська рада з міжнародних відносин не займає колективних позицій. Публікації ECFR представляють лише погляди їх окремих авторів.

МК

Поделиться:

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх