Постачання боєприпасів Україні необхідно збільшити та прискорити – з цим погодилися всі країни-члени ЄС. Вони підтримали новий план Жозепа Борреля, він має бути ухвалений протягом двох тижнів.
На неформальній зустрічі міністрів оборони країн-членів Європейського Союзу у Стокгольмі у середу, 8 березня, було ухвалене рішення прискорити процес надання Україні боєприпасів. Про це під час підсумкової пресконференції повідомив верховний дипломат ЄС Жозеп Боррель. Він представив міністрам свою пропозицію на два мільярди євро, яку вони загалом підтримали.
Пропозиція Борреля складається із трьох частин. Перша – виділити один мільярд євро з Європейського фонду миру (ЄФМ) на поповнення національних резервів країн Євросоюзу, які готові передати Україні боєприпаси. Друга – напрацювати спільний скоординований підхід до закупівлі артилерійських снарядів для поповнення власних запасів та надання боєприпасів Україні у середньостроковій перспективі через Європейське оборонне агентство. На думку Борреля, колективний підхід сприятиме зниженню цін на боєприпаси та скоротить терміни їх доставки. Для цього пропонується виділити ще один мільярд євро з ЄФМ.
Третя частина плану полягає у нарощуванні можливостей оборонної промисловості у країнах ЄС для покриття потреб їхніх армій. Деталі нового пакету будуть опрацьовані на раді глав МЗС та міноборони країн-членів Євросоюзу 20 та 21 березня у Брюсселі.
“Військовий менталітет” чи “військова економіка”?
“Ми живемо під час війни, і нам потрібний військовий менталітет, – заявив Боррель. – Нам доведеться говорити про боєприпаси, бо в Україні продовжує вирувати війна”. Деякі учасники зустрічі у Стокгольмі навіть використали словосполучення “економіка воєнного часу”.
З ним не погодився голова міноборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius): “Ні ЄС, ні Німеччина не воюють. “Військова економіка” означає, що ми все підкоряємо виробництву зброї та боєприпасів, а це був би зовсім неправильний сигнал”.
Серед прихильників подібного підходу – єврокомісар із внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон. “Наразі вирішальний момент з точки зору підтримки України. Нам абсолютно необхідно рухатися у бік свого роду режиму військової економіки щодо постачання й оборонної промисловості. Ми маємо зробити все можливе, щоб забезпечувати Україну, особливо – боєприпасами”, – наголосив він.
Бретон висловив сподівання, що фінансовий сектор Євросоюзу погодиться з тим, наскільки важливо зараз підтримати оборонну промисловість і пообіцяв найближчими днями та тижнями об’їздити всі 15 компаній оборонпрому ЄС, “щоб переконатися, що всі налаштовані на досягнення цієї мети”. “Для того, щоб країни продовжували постачати Україні боєприпаси зі своїх запасів, вони мають бути впевнені, що промисловість зможе їм компенсувати їх”, – пояснив єврокомісар.
“Військовий менталітет” чи “військова економіка”?
“Ми живемо під час війни, і нам потрібний військовий менталітет, – заявив Боррель. – Нам доведеться говорити про боєприпаси, бо в Україні продовжує вирувати війна”. Деякі учасники зустрічі у Стокгольмі навіть використали словосполучення “економіка воєнного часу”.
З ним не погодився голова міноборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius): “Ні ЄС, ні Німеччина не воюють. “Військова економіка” означає, що ми все підкоряємо виробництву зброї та боєприпасів, а це був би зовсім неправильний сигнал”.
Серед прихильників подібного підходу – єврокомісар із внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон. “Наразі вирішальний момент з точки зору підтримки України. Нам абсолютно необхідно рухатися у бік свого роду режиму військової економіки щодо постачання й оборонної промисловості. Ми маємо зробити все можливе, щоб забезпечувати Україну, особливо – боєприпасами”, – наголосив він.
Бретон висловив сподівання, що фінансовий сектор Євросоюзу погодиться з тим, наскільки важливо зараз підтримати оборонну промисловість і пообіцяв найближчими днями та тижнями об’їздити всі 15 компаній оборонпрому ЄС, “щоб переконатися, що всі налаштовані на досягнення цієї мети”. “Для того, щоб країни продовжували постачати Україні боєприпаси зі своїх запасів, вони мають бути впевнені, що промисловість зможе їм компенсувати їх”, – пояснив єврокомісар.