У суботу 19 листопада 2022 на найкращому майданчику фінської столиці «Kulttuuritalo» у рамках міжнародного благодійного концерту «Балтійське море співає для України» артисти країн Балтії та Фінляндії заспівали українською на підтримку нашої держави. Захід відбувся за ініціативи мера Гельсінкі Юхани Вартіаінена за підтримки членів парламенту Фінляндії. Україну представляли народні артистки Жанна Боднарук та Катерина Бужинська, а також Алекс Козар. Державний гімн України прозвучав у виконанні Амелії Йосипович, яка стала відомою, заспівавши його у бомбосховищі. Культову «Червону калину» у супроводі оркестру підспівував весь зал, – повідомляє Стожари.
У залі більше 400 українців, які отримали квитки безкоштовно, та сотні фінів, які прийшли підтримати Україну та пожертвувати кошти. Під час онлайн трансляції здійснювався збір коштів на United 24.
Фіни сприйняли війну рф проти України як власну, адже у них подібний історичний досвід, коли у 1939 році СРСР напав на Фінляндію, на карельський регіон падали тисячі бомб і тисячі фінів тікали, рятуючись від навали радянської армії. Фінська підтримка України – одна з найміцніших у Європі. Українські прапори майорять усюди в столиці та інших містах країни протягом усіх 9 місяців повномасштабної агресії рф. Вже надано 10 пакетів оборонної допомоги Україні, включаючи необхідне нам озброєння. Надається гуманітарна та фінансова допомога. При чому фінські громадяни пожертвували практично стільки ж, скільки і уряд Фінляндії.
Ложка дьогтю у діжці меду
Підготовка концерту наштовхнулася на протидію правління одного з об’єднань українців – Товариства українців у Фінляндії (ТУФ), що знаходиться у м. Гельсінкі. Методи цієї протидії просто вражають – цькування українців у Фінляндії та виконавців, залякування, анонімки у різні українські установи, наклепи, спроби натиснути через знайомих. Щоб вгамувати членкиню правління ТУФ Наталю Терамае фінська сторона навіть була вимушена вдатися до послуг охоронців, адже вона кидалася на учасників концерту з фотоапаратом, намагаючися знайти якийсь компромат.
Спочатку все було цивілізовано – ТУФ опублікував заяву, що не підтримує концерт на підставі того, що одна з організаторок концерту (громадянка Фінляндії, яка має єврейське, російське і українське коріння) у минулому очолювала організацію, метою якої була «побудова культурного діалогу між Фінляндією та Росією за допомогою музики романсу». Очевидно через те, що заява не здобула значного відгуку серед місцевого українства (пост у ФБ не набрав і 100 лайків), деякі псевдопатріоти, які, живучи багато років на території європейської держави, так і не увібрали в себе європейські цінності. Повага до думки інших, право людини на каяття, прощення – це невідомі їм європейські та християнські принципи.
Чомусь у своїй заяві вони не згадали про те, що згадана громадянка Фінляндії Олена Кеттунен одразу після початку повномасштабної агресії рф виступила з публічним її засудженням, змінила своє дівоче прізвище, яке співпадало з прізвищем теперішнього президента рф, назвала його бункерним вбивцею, неодноразово робила заяви із засудженням дій рф, вирішила свій адміністративний та фінансовий потенціал використати на підтримку України.
рф, гроші, влада, розбрат
Є такий психологічний маркер: люди часто звинувачують у тому, у чому винні самі. Виявляється, за роздратованістю навіть згадкою про рф приховується задіяність самих членів правління ТУФ у співпраці з рф. Так, компанія голова правління Василя Гуцула «Enkora» мала контракти з російськими компаніями, член правління ТУФ Арсеній Свинаренко неодноразово брав участь у фінсько-російських наукових заходах. По іншим членам правління ТУФ розслідування триває. Далі буде ….
Але ж чому все таки члени правління ТУФ вирішили атакувати саме цього разу? З огляду на 1300-кілометровий спільний кордон, специфічну геополітичну роль у тісній співпраці так чи інакше була задіяна практично уся Фінляндія. Практично усі фінські організації – бізнесові, дослідницькі, культурні – припинили контакти з рф і переорієнтовуються на Україну. Чому ж таке роздратування викликав саме жанр романсу? Як правильно пише пані Терамае у своїх постах, «тому що гроші». Нажаль не згадує про своє бажання грошей, адже очевидці організації нею українських заходів зазначають, що її особистий інтерес завжди вимірювався трьома нулями.
За всю історію свого існування кількість членів ТУФ становила біля 200. Не багато на 6-7 тисяч українців, які постійно мешкають у Фінляндії. Однак, з моменту великого напливу українців у березні цього року вони виросли вдвічі (майже 400 членів), організували діяльність переважно на користь та за кошти фінської сторони. Однак і кількість українців збільшилась до 50 тисяч. 400 на 50 тис. За таких цифер ТУФ навряд чи може претендувати на монополію і висловлюватися від імені всіх українців у Фінляндії!
Хоча чимало членів товариства щиро допомагають новоприбулим українцям, оперування значними потоками пожертв, гуманітарної допомоги та бажанням фінів допомогти, вочевидь створило спокусу для деяких. Але головне – догодити фінській стороні, адже для Фінляндії з великою економікою та малим, старіючим населенням робочі руки – на вагу золота. За допомогою ТУФ вони реалізовують свої цілі щодо інтегрування та працевлаштування українців.
Користуючись прихильністю фінів до України, ТУФ намагається збільшити свої власні потоки, конфліктує з організаціями українців у інших регіонах та схиляє їх змінювати статус на «філіали» ТУФ. Крім того, подекуди вони навіть не приховують, що єдині правильні українці – це вони. Тому вони мають вирішувати, яку літературу читати українцям, які музику слухати, на які концерти ходити. Мабуть вони справді перепрацювали з рф, адже вдаються до подібних методів.
Україні допомагають теж вибірково, тільки через «свої» мережі і переважно тим територіям, де присутні партійні ячейки партії Порошенка, адже правління ТУФ складається переважно з його прихильників.
Через концерт «Балтійське море співає для України» для правління ТУФ зійшлося все: політична заангажованість, несприйняття можливості різних думок і позицій серед українців і фінансовий інтерес. Як зазначив один з членів Товариства (просив його не називати через цькування), «О.Кеттунен отримала від мерії гроші, які могли б отримати ми». Чомусь вони ніби не знають, що фіни мають чіткі, прозорі вимоги до виділення коштів, прискіпливо ставляться до професійних якостей підрядників, і їм все одно, що ТУФ не здатний організувати міжнародний концерт такого рівня, як відбувся 19 листопада. І все одно, що Україна має звучати в Європі чим частіше і чим краще, адже нам потрібна підтримка європейських партнерів і для перемоги у війні, і надалі для відбудови нашої країни. «Я», «мені» часто переважає у псевдопатріотів.
Дискредитація України
Концерт завершився. Компромату немає. Але є глибокий сум справжніх патріотів, що в очах фінів були осоромлені українці печерною поведінкою, кинута тінь на Українську державу (адже жодна українська установа не змогла ввести ТУФ у цивілізоване русло), зіпсований настрій організаторів та учасників концерту. Думаю, мерія Гельсінкі ще не скоро захоче щось влаштувати для України. Ставлення мерії Гельсінкі до ТУФ також змінилося з позитивного на вкрай негативний. Діючий мер Гельсінкі навряд захоче мати справу з цією організацією у майбутньому, а також розповість про методи її роботи іншим фінським політикам. А пам’ять у фінів дуже чудова, цей скандал вони не скоро забудуть!
Фінські політики та посадовці, які дізналися про ситуацію, шоковані. Фінляндія – невелика країна, а її істеблішмент тим більше. Тому скоро новина буде відома усім.
На всі намагання пані Терамае, адже протидія концерту фактично перетворилася на її особисту запеклу боротьбу та на всі намагання правління ТУФ сколихнути фінське суспільство, відреагувала дуже красномовно лише одна газета «Хельсінгін саномат»: «З таким підходом все фінське суспільство має бути засуджене за проросійськість через ділові зв’язки та політичну співпрацю, кожна фінська компанія, яка працювала з Росією, Finnair, яка літала до Москви, шини Nokia та Stockmann, які мали магазини в країні».
Чомусь ТУФ, засуджуючи концерти романсу та бізнес-форуми з рф, не згадує, що їх відвідували практично усі фінські політики та бізнесмени, фінсько-російські заходи фінансувалися зазвичай коштами Фінляндії, рф та ЄС. Тому коли ТУФ звинувачує фінські організації, які співпрацювали з рф, у співвідповідальності за війну рф проти України, вони фактично звинувачуюють у цьому весь фінський політикум і бізнес-кола, освітні, наукові, культурні установи, фактично усе фінське суспільство (у них на це були свої причини), яке зараз так щиро і віддано допомагає Україні.
Звичайно, увесь колективний Захід не надав належну оцінку окупації Донбасу і Криму в 2014. Але й українським політикам є, що пред’явити. Особливо пану Порошенку.
Крім того, використовуючи патріотичні гасла, ТУФ не лише сіють розбрат та ворожнечу в українській громаді, але й порушують фундаментальний принцип існування фінського суспільства, а саме інклюзивність. Напади на представників національних меншин загрожують наслідками.
Такі дії шкодять і стратегічному курсу України на вступ до ЄС, адже хто нас візьме в цей потужний блок, якщо ми не поважаємо європейські принципи та цінності, та навіть накидаємося на європейців, які щиро надають нам допомогу та не вимагають за це нічого на заміну.
Завдяки їхнім діям про українців будуть думати, як про невігласів, які не можуть відрізнити правду від полови.
Фіни можуть переорієнтувати вивільнені від рф ресурси на Україну, принести в нашу країну свої технології, кращі освітні практики, але й можуть переорієнтуватися і на Кавказ, Центральну Азію або інші ринки. Україна все ще відома у Фінляндії через корупцію. Не варто додавати до цього ще низку антиєвропейських рис.
До честі учасників концерту вони не злякилася нападків туфівців (недарма двоє з них народні артистки), концерт не вдалося зірвати. Але українським державним установам також потрібно прийняти рішення, чи вони продовжуватимуть ховати голову в пісок, лякаючись заголовків у ЗМІ через крики псевдопатріотичних «терамае», чи як зазначено у позиції Міністерства культури та інформаційної політики України, ми – «толерантна європейська держава, яка базується на демократичних цінностях», тому «не закликаємо до ізолювання тих представників російської культурної спільноти, які поділяють демократичні цінності, виступають із публічним засудженням війни в Україні, називаючи речі своїми іменами та зазначають, що політична відповідальність за агресію в Україні лежить на російській федерації».
