Як відомо, окрім горезвісного військового арсеналу у рф є «бойовий» природничий продукт, видобуток та продаж якого не зміцнює економіку країни агресора, а множить на десятки тисяч смертей в Україні.

Весь світ перебуває у полоні природних ресурсів росії. Задумайтесь, згідно найбільш середніх розрахунків з продажу сировини ця держава щодня отримує близько 500 мільйонів доларів. Кожен куплений барель дозволяє запускати нові надпотужні ракети.

Енергетична залежність цивілізованого світу від росії оплачує геноцид в Україні. Політикам ЄС та інших країн доцільно якнайшвидше прийняти економічні міри. Необхідно відмовитись від спонсорства трагедії. Нафтове ембарго максимально допоможе стримати агресію. Дозволить скоротити ворожі та нелюдські апетити кремля.

Цивілізований світе, настав час обирати між суцільним злом і мирним, безвинним суспільством, який і в день, і вночі страждає. Хочеться порівняти торгівлю нафтою з підживленням гігантського безжального монстра.

Точно так, як ти відчуваєш теплу, нестримну кров у своїх жилах, що пульсує у твоїх скронях, має цікавий смак і аромат…точно так само військово-політичні лиходії насичуються надрами своїх корисних копалин, смакуючи поразку цивілізованого світу і завжди дипломатичним Заходом. Бо так складно втриматись від чорного золота.

Шановний читач, скоріш за все, ти далекий від війни і не прокидаєшся ночами від повітряної тривоги. Твої ні в чому неповинні рідні не потерпають від обстрілів. Не сидять тижнями у сирих підвалах. Не перебувають у заблокованих гуманітарною кризою районах. Не залишились без даху після масивних бомбардувань. Не витягують трупи сусідів чи близьких з-під завалів. На твою домівку, як і на твоє дорогоцінне, унікальне життя, не зазіхає армія іншої держави. Ти приблизно знаєш яким буде твоє завтра. Для тебе війна в Україні – це просто новини в Інтернет-мережі.

Уяви собі, що десятки мільйонів українців з нетерпінням чекають звичайного, буденного життя. Те, що маєш ти – для них небувала розкіш, подарунок з небес.

Коли ж всі усвідомлять, що нафта безкінечна, а безцінні українські життя ні?